Вы вошли как Гость
Группа "Гости"Приветствую Вас Гость!
Вторник, 30.05.2017, 11:19
Главная | Мой профиль | Регистрация | Выход | Вход | RSS

Категории разделов

ЛЬВОВ, Львовская обл. [192]
Новые факты и события по достопримечательностям которые внесены в список всемирного наследия ЮНЕСКО, 1998 и многое другое
ПОДОЛЬЕ [53]
Винницкая, Хмельницкая, Тернопольская области
АР КРЫМ [490]
Новости Столицы и области [222]
Все туристические новинки Киева в одном разделе
Новости СЕВАСТОПОЛЯ [94]
Херсонес "Таврический"
Украина, туризм, ЕВРО 2012 [116]
информационный центр "Укринформ"
Новости ВОСТОЧНОЙ и юго-восточной Украины [137]
Харьковская обл., Донецкая обл., Луганская обл. Днепропетровская обл., Запорожская обл.
ЗАКАРПАТЬЕ, ПРЕДКАРПАТЬЕ [319]
край туризма, жемчужина туристической Украины. Добро пожаловать в Карпаты!!!
ВОЛЫНЬ [29]
POST Житомирской, Ровенской и Волынской обл.
Новости Южных областей Украины [129]
Самые горячие новости с жаркого Юга Украины (Николаевская, Херсонская, Одесская обл.)
БУКОВИНА [19]
Историческая область в Восточной Европе. В настоящее время северная её часть (Северная Буковина)составляет Черновицкую область Украины без Хотинского района
СЕВЕР УКРАИНЫ [51]
Сумская и Черниговская обл.
Новости ЦЕНТРАЛЬНЫХ обл. [33]
Кировоградская обл., Черкасская обл., Полтавская обл.
АВИАТРАНСПОРТ [45]
"Воздушные" Новости
Новости АРХЕОЛОГИИ [129]
Уникальные находки, древние памятники. События, которые меняют ход истории
КОНТРАБАНДА ИСТОРИКО-КУЛЬТУРНЫХ ЦЕННОСТЕЙ [32]
Работа украинской таможни по возврату ценностей, которые представляют собой потерянное культурное наследие

Наш опрос

Чего не хватает сайту
Всего ответов: 325

Календарь

«  Май 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031

Поиск

Форма входа

Яндекс.Погода 
 
 
 
 
НOВОСТИ САЙТА: 
 
- Памятники археологии Автономная республика Крым. Алушта Археологический комплекс "АЛУСТОН"-византийская сторожевая крепость:цитадель,базилика,храм,некрополь
 
- Cтатья, отчёт Рецепт отличного настроения на Новогодние праздники - ЗАКАРПАТЬЕ
 
- История и краеведение Пещерные комплексы, храмы, монастыри.КИЕВ Звіринецькі печери
 
- История и краеведение Церкви, костёлы, синагоги. Тернопольская обл. БУЧАЧ Покровская церковь,(Церква Святої Покрови опіки Матері Божої (1755 р.)
 
- История и краеведение Предкарпатье - ГУЦУЛЬЩИНА. Села Косівського району с.Соколівка
 
- Cтатья, отчёт Мыс Айа. Фотоотчёт
 
- ФотоальбомПРИРОДНОЕ БОГАТСТВО УКРАИНЫЛандшафный заказник "Мыс Айа"
 
- Cтатья, отчёт Тростянец - один день отличного отдыха
 
- История и краеведение 7 чудес Украины Кам'яні баби-кам'яна пластика від ІІІ тис.до н.е. - ХІІІ ст. н.е.
 
- Cтатья, отчёт Маленька подорож Заславськими руїнами
 

ПАМЯТНИКИ ИСТОРИИ НАЦИОНАЛЬНОГО ЗНАЧЕНИЯ - ОБЪЕКТЫ КУЛЬТУРНОГО НАСЛЕДИЯ

Внесены в Государственный Реестр недвижимых памятников Украины

Зміст

м. Київ

Найменування пам'ятки
Датування
Місцезнаходження
IX-XX ст.
Паркова дорога

Аскольдова могила записана у реєстрі навіть двічі – один раз як пам’ятка археології (село Угорське), другий раз як пам’ятка історії (Аскольдова могила). Але на жодній карті, навіть на Google maps, не показано, де закінчується Угорське і де починається Аскольдова могила. Насправді це одна місцевість, яка (унікальна річ!) зберегла в топонімах пам’ять про дві події 9-го століття. Щодо археології – можна повторити те, що сказано про Берестове : будівельних залишків у цьому районі поки що не виявлено (був князівський двір, але й він археологічно не відомий). Межі й товщина культурного шару не з’ясовані, хронологія невідома. Отже, Угорське як окрему пам’ятку слід скасувати, натомість Аскольдовій могилі надати ранг пам’ятки історії та археології

XVII-XX ст.
квартал між Контрактовою площею, вулицями
Г. Сковороди, Волоською та Іллінською
1802-1808 роки
Набережне шосе, 8

1. Магдебурзьке право надано Києву в 1490-х роках, скасовано в 1785 р., відновлено в 1798 р., підтверджено в 1802 р. і остаточно скасовано в 1835
2. Пам’ятник, про який мова, споруджено в 1802 р. (так згідно пишуть всі автори, окрім «Зводу пам’яток історії і культури України» (К. : 1999 р., т. 1 (Київ), с. 471, де стоїть без пояснення підстав дата 1802 – 1808 рр.).
3. Отже, «Пам’ятник підтвердженню в 1802 р. магдебурзького права для Києва»

середина XIX ст. 1820 рік, 1969-1974 роки-реконструкція
пров. Шевченка, 8а

Правильна назва – «Будинок 1820 р., в якому в 1846 р. жив поет Т.Г. Шевченко». Звідси й дата пам’ятки

Будинок, у якому жив М. Лисенко
середина -  друга половина  XIX ст. вул. Саксаганського, 95б

Більш відповідна назва – «Будинок, у якому в 1894 – 1912 рр. жив композитор М.В. Лисенко». Звідси й дата пам’ятки; її укладачі нового реєстру намагались поліпшити в порівнянні з попереднім, але їм це не вдалося.
І тут, як і в будинку Булгакова, працює музей, який певно надав би державним чиновникам всю необхідну інформацію - якби ці чиновники здогадались її запитати

Комплекс споруд Національного університету імені Т.Г. Шевченка (Університет Святого Володимира: головний корпус ("червоний
корпус");
перша чоловіча гімназія ("жовтий" корпус)
XIX ст.
 
 
вул. Володимирська, 60

  

бульв. Т. Шевченко,14

1. Будинок по вул. Володимирській, 60 споруджено в 1837 – 1843 рр. для університету св.Володимира.
2. Будинок по вул. Володимирській, 58 споруджено в 1932 р. для гуманітарних факультетів (нині бібліотека університету).
3. Будинок по вул. Володимирській, 62 споруджено в 1914 – 1929 рр. для бібліотеки, нині тут розміщено відділи Національної бібліотеки ім.В.І.Вернадського.
4. Будинок бульв. Т. Шевченка, 14 споруджено в 1844 – 1850 рр. для 1-ої гімназії. Тільки в 1951 році він переданий університету, нині тут працюють гуманітарні факультети.
5. Отже, лише два з чотирьох будинків споруджено спеціально для університету, а один з них взагалі ніколи до університету не належав.
6. Кожен з цих будинків має свою історію, свої славні імена; кожен повинен бути окремою пам’яткою.
7. Дата цього нездалого комплексу також дезорієнтує : до 1834 року ніякого університету в Києві взагалі не було; з чотирьох будинків тільки два споруджено в 19 ст., а два – у 20-у; складається враження, що Національний університет припинив існування в 1900 році.

друга половина  XIX ст.
вул. Саксаганського, 97

Більш відповідна назва – «Будинок, у якому в 1899 – 1910 рр. жила поетеса і громадська діячка Леся Українка». Звідси й дата пам’ятки. Зміна дати в порівнянні з попереднім – нездала

Будинок Державного академічного театру російської драми імені Лесі Українки (Театр Бергоньє), де відбувся перший виступ української професійної трупи М. Кропивницького
друга половина  XIX ст.
вул. Б. Хмельницького, 5

Більш відповідна назва – «Театр Бергоньє 1870-х років, в якому в 1882 р. відбувся перший виступ української професійної трупи М. Кропивницького (нині театр російської драми)». Звідси й дата пам’ятки. Інакше складається помилкове враження, що перший виступ трупи Кропивницького тривав цілих 50 років

Будинок, у якому жив Т. Шевченко
середина XIX ст.
вул. Вишгородська, 5
Правильна назва – «Будинок сер. 19 ст., в якому в серпні 1859 р. жив поет Т.Г. Шевченко
Комплекс споруд Національного політехнічного університету "Київський Політехнічний         
інститут"
кінець XIX - початок XX ст.
просп. Перемоги, 37
кінець XIX - початок XX ст.
Андріївський узвіз, 13

Те, що росіянина Афанасьєвича українізували в Панасовича – це дрібниця. Насправді М.А. Булгаков жив тут в 1906 – 1913 роках – де ж тут кінець 19 ст.? Я з’ясував це, не встаючи з-за комп’ютера – чому цього не змогли зробити укладачі списку ? В цьому будинку нині працює музей Булгакова – невже вони не надали б точних даних? Більш відповідною була б назва «Будинок, де в 1906 – 1913 рр. жив російський письменник М.А.Булгаков».

 
кінець XIX - початок XX ст.
вул. Ігорівська, 9/1
більш відповідна назва – «Будинок 2 пол. 19 ст., в якому в 1898 – 1914 рр. жив археолог В.В. Хвойка». Звідси й дата пам’ятки
кінець XIX - початок XX ст.
вул. Терещенківська, 15/17

Більш відповідна назва – «Садиба Терещенків-Ханенків, збудована в 1875 – 1891 рр. (нині Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків)». Звідси й дата пам’ятки. Музею як такого Ханенки не створили, вони збирали колекцію творів мистецтва, яку радянська влада націоналізувала і перетворила на музей

Будинок Київського музею російського мистецтва, де містилася приватна колекція  М. Терещенка
кінець XIX - початок XX ст.
вул. Терещенківська, 9

Більш відповідна назва – «Особняк Ф.А.Терещенка, збудований в 1877 – 1884 рр. (нині Київський музей російського мистецтва)». Звідси й дата пам’ятки. Терещенків у Києві було багато, і всі вони збирали мистецькі колекції; історія тут цікава, але в назві її відбити не можна

кінець XIX-XX ст. 
кін. 19- поч.21 ст.
вул. Байкова, 6
Могила військового діяча генерала армії Героя Радянського Союзу М.Ф. Ватутіна 1944 рік вул. Грушевського, Маріїнський парк
Комплекс пам’яток «Лук’янівського кладовища» (вул. Дорогожицька, 7) 1878 рік-середина ХХ ст.  вул.Дорогожицька, 7
Будинок, у якому жив М. Грушевський
початок XX ст.
вул. Паньківська, 9

Більш відповідна назва – «Флігель садиби поч. 20 ст., в якому в 1924 – 1931 рр. жив … М.С. Грушевський». Звідси й дата пам’ятки

Могила козацьких старшин Іскри і Кочубея 1708 рік вул. І. Мазепи, 21

Чомусь проминуто ініціали : В.Кочубея, І.Іскри.
А взагалі неясно, чому з величезного комплексу Києво-Печерської лаври (адже адреса Мазепи, 21 – це саме лавра) увагу укладачів привернула тільки ця могила. От уже справді – несть ні елліна, ні іудея, ні Антонія, ні Феодосія…

Будинок Президії Національної академії наук
початок XX ст.
вул. Володимирська, 54,
квартал між бульв. Т. Шевченка та вул. Б. Хмельницького

1.Будинок по вул. Володимирській, 54 споруджено для пансіону шляхетних дівчат Є.Левашової у 1850-х роках. За цим призначенням він використовувався до 1919 року. З 1919 р. тут міститься Президія Академії наук. Що має означати дата «поч. 20 ст.» – повна загадка.
2. Що мають означати слова «квартал між бульв.Т. Шевченка та вул. Б. Хмельницького» – також загадка. Що нові корпуси 1970-х років, прибудовані з боку подвір’я, також є пам’яткою? Чи що пам’ятка займає цілий квартал? (Якщо подивитись із космоса, видно, що насправді цей будинок займає не більше 1/10 площі кварталу).
3. Правильна назва – «Будинок пансіону Левашової 1850-х років, у якому з 1919 р. міститься Президія Національної академії наук».

Будинок Педагогічного музею,у якому працювала Українська Центральна Рада
початок XX ст.
вул. Володимирська, 57

не було на початку 20 ст. Центральної ради! Чи у нас початок 20 ст. тягнеться до 1991 року? Правильна назва – «Будинок Педагогічного музею 1911 р., в якому в 1917 – 1918 рр. працювала Українська Центральна Рада».

Комплекс споруд Національної кіностудії імені О. Довженка (Кінофабрика ВУФКУ (Всеукраїнське фотокіноуправління)
1927-1928 роки
просп. Перемоги, 34

Не таланить цій пам’ятці: у 2001 році промахнулись з адресою на 10 номерів, а в 2009 році з’явилось незрозуміле «Кінофабрика ВУФКУ 9». Так і хочеться припустити, що укладачі реєстру хотіли поставити тут відкриваючу дужку, але забули натиснути Shift. Але на забуваймо, що йдеться про державний документ, який розглядався і переглядався десятьма комісіями. Відповідніша назва – «Комплекс споруд кінофабрики Всеукраїнського фотокіноуправління, нині Національної кіностудії імені О. Довженка»

ПРОДОЛЖЕНИЕ>>
Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1761 - втратила чинність 03.09.2009 року (зміни внесені згідно додатку про занесення об'єктів культурної спадщини націонаьного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України)

- за даними статті Жарких М.І. "Свині не винні, або Окремі зауваження з приводу певних недоліків у деяких документах, у яких висвітлюються або не висвітлюються питання охорони або неохорони пам’яток історії, культури і всього такого"

 Главная

Вверх
Rambler's Top100

Copyright MyCorp © 2017 TURSON | Бесплатный конструктор сайтов - uCoz
 
При каком-либо использовании материалов или фото, обязательно указывайте ссылку с названием сайта "Украина, туризм и Вы"