Замок Любарта

вул. Кафедральна, 1A, м. Луцьк, Волинська область

Луцький Верхній замок є центральною спорудою Луцького державного історико-культурного заповідника «Старе місто». Зведений останнім великим князем Галицько-Волинського князівства Дмитром Любартом у 1340–1383 рр., замок слугував його резиденцією. З часом замок став улюбленим місцем перебування великого князя Литви Вітовта.

 Саме тут взимку 1429 р. Вітовт приймав дипломатичні посольства і монархів країн Центральної та Східної Європи, а саме: німецького імператора Зигмунда, датського короля Еріка IV, польського монарха Ягайла, великих магістрів Тевтонського та Ливонського орденів, легата Папи римського Андрія, великого князя московського Василя у супроводі митрополита Фотія і князів Тверського та Рязанського, посла візантійського імператора Палеолога та інших можновладців. Про сім’ї монархів, кількість челяді та охорони не варто й згадувати: всього в Луцьк прибуло понад 15 000 (!) гостей. Для порівняння: сам Луцьк тоді ледве налічував 5 000 мешканців.

 Протягом століть Луцький Верхній замок залишався могутньою фортецею, адміністративною, політичною і духовною столицею краю. У ньому діяв крайовий уряд, збиралися сейми і станові суди волинської шляхти. Знаменита замкова канцелярія створила і зберегла для України понад мільйон історичних документів. Свого часу в ній працював і майбутній гетьман України Іван Виговський.

 Чим стародавніша місцина чи споруда, тим більш густим туманом легенд вона оповита. Луцький замок не є виключенням.

 Цікавою та захопливою є легенда про скарб, захований у мурах замку. За давніх часів те діялось, ще коли орди кочівників нападали на наші землі, палили села, руйнували міста. Не минули набіги й Луцького замку. Мужньо боролись лучани. В одному з боїв поранили князя. Помираючи, він звелів зібрати всі коштовності, заховати в замкових мурах і закляв їх: «Скарб принесе нещастя тому, хто знайде його й захоче приберегти для себе. Він повинен служити лучанам». Подейкують, що й донині тут знаходять коштовності. А того, хто натрапить на скарб і присвоїть, переслідуватимуть нещастя доти, доки не віддасть його на благо міста.

 Окрему тему можна присвятити підземеллям Луцька, тунелям та підвалам. Як відомо, в ті часи майже під кожним будинком, а тим паче, під замками чи фортифікаційними укріпленнями, наявність підземних ходів була обов’язковою з метою захисту та самооборони. Легенда про підземелля розповідає, що підземні ходи під Луцьком з’єднували колись старе місто із Шепельським і Жидичанським городищами, Олицьким замком та іншими укріпленнями навколо нього.

Місцеві мешканці стверджують, що глибина підземелля є більшою аніж 6 метрів. Існує ще і третій ярус підвалу. У Середні віки там катували людей. На стелі були прикріплені ланцюги із кайданами, під ними - вогнище та решта знарядь для тортур.

Були ще кімнати, викладені черепами, в них єзуїти тримали своїх полонених. Одне приміщення виявилось вщент наповнене людськими рештками. Кажуть, що і привид живе у тому підземеллі. Про неупокоєнну душу, що там блукає, багато розповідають дослідники Луцького підземелля. Одна з нерозгаданих таємниць підземелля – великий склеп молодої дівчини на ім’я Магдалена, яка померла у віці 19 років. Причина такої передчасної смерті лишається невідомою.

Немає також відповіді, чому склеп з тілом знаходиться саме в підземеллі. Цікавим є те, що відвідувачам не вдається сфотографувати склеп - на знімку залишається лише біла пляма. Очевидці розповідають, що привид дівчини ще й досі блукає підземеллям. До речі, є туристичний маршрут, який знайомить із підземеллями замку Любарта, він є не лише денним, а й нічним. За брамою В'їзної вежі чекають (якщо екскурсія відбувається вночі) лицарі зі смолоскипами, дійство супроводжує середньовічна музика.

 Наші сучасники також долучаються до складання байок. Кажуть, що кожен мандрівник, який завітає до Луцька, матиме неабияку удачу в житті. Тож коли ви в'їжджатимете до міста, зробіть фотознімок на фоні В'їзної вежі Любарта. І обов'язково візьміть до рук 200-гривневу купюру. Від цього часу ви забудете, що таке безгрошів'я - і саме такі грошові знаки будуть «розмножуватися» у вашому гаманці.

 Сьогоднішній архітектурний комплекс Луцького Верхнього замку включає в себе В'їзну, Владичу та Стирову башти, сполучені мурами; будинок шляхетських судів XVIІІ ст.; повітову скарбницю поч. ХІХ ст., а також залишки соборної церкви Іоанна Богослова ХІІ ст. та князівського палацу XІV–XVI ст. Стирова башта використовувалася під архів замкової канцелярії, а у її підвальному поверсі була в'язниця.

 Вивчаючи замок, пам’ятайте, що він цікавий ще й музеями та колекціями, розташованими на його території. Так, у приміщенні повітової скарбниці функціонує Музей книги; у будинку шляхетських судів – Художній музей; у В'їзній вежі облаштовано експозиції кераміки, виробів з металу, меблів; у Владичій вежі можна оглянути арсенал і єдиний в Україні Музей дзвонів. І не забудьте обов’язково піднятися на оглядовий майданчик, щоб помилуватися Луцьком і його околицями.

 Нині добре відреставровані не лише башти і стіни замку, а й внутрішні споруди, зокрема церква XII ст. Правда, з часом вона просіла на кілька метрів у землю.

Графік роботи: щоденно з 10.00 до 17.00.

 На території замку щороку проводиться Фестиваль середньовічної культури "Любарт фест". Головна його окраса - всеукраїнський лицарський турнір, головною нагородою якого є меч луцького замку. Між учасниками турніру відбуваються як двобої, так і бугурти, тобто масові бої. «Стінка на стінку» -  найвидовищніше змагання для глядачів і найазартніше для самих учасників.

 Окрім турнірів, відвідувачі "Любарт фесту" також мають можливість насолоджуватись середньовічними стравами, танцями та ярмарком, на якому можна купити все, чого душа зажадає, та ще й ексклюзив гарантують. Також усі охочі можуть приміряти старовинні обладунки та середньовічне вбрання. 

Але не треба думати, що визначні та цікаві місця Луцька закінчуються Верхнім замком. Місто багате на церкви, монастирі, костьоли, наприклад Свято-Троїцький Собор, Монастир єзуїтів, Костел святих Апостолів Петра і Павла, Лютеранська кірха. Також заслуговує уваги нова пам’ятка Луцька - Замок молодих скульпторів, його ще називають Замок Голованя.

Пам'ятки Волинської області

Пам'ятки археології національного значення Волинської області

Пам'ятки исторії

 

При підготовці цього матеріалу були використані такі джерела:

http://7chudes.in.ua

http://www.librcs.lutsk.ua

http://www.castles.com.ua

http://www.lutsk.ua

http://www.segodnya.ua