Церква Вознесіння Господнього, 1813-1824 рр. ЮНЕСКО

с. Ясіня, Рахівський район, Закарпатська область

Закарпаття має безцінне надбання – зразки сакрального мистецтва, які стали світовою спадщиною. Унікальна архітектура, якою пишаються на національному рівні, спадщина, яку вважають одним із національних символів і показують туристам з усього світу. Неповторні дерев’яні церкви занесені до світової спадщини ЮНЕСКО. Під час засідання 37-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у Камбоджі 21 червня 2013 року «Дерев’яні церкви Карпатського регіону України» одноголосно внесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, 8-м з яких розташовані на території України.

Увагу експертів у Закарпатській області привернули:

Ансамбль пам’ятки архітектури 1745 р. церкви Собору Святого Архистратига Михайла в с. Ужку Великоберезнянського району;
Аансамбль пам’ятки архітектури 1813-1824 рр. церкви Вознесення Господнього (Струківської) в с. Ясіня Рахівського району.

Струківська церква особлива перш за все своєю дзвіницею, що вважається одним із найгарніших витворів закарпатського архітектурного мистецтва. Святиня відноситься до найменших дерев’яних церков на Закарпатті. У той самий час вона є надзвичайно акуратною, витонченою та ідеально вписаною у ландшафт.

Дзвіниця

Дата побудови церкви – 1824 рік – вирізьблена на окремій дошці та оздоблена трьома хрестами.

У 30-их роках ХХ століття Струківська церква була певним символом Підкарпатської Русі – її зображення прикрашало поштові марки у часи, коли Закарпаття входило до складу Першої Чехословацької Республіки. Історія заснування села та храму тісно пов’язані між собою.

ЛЕГЕНДА

Люди залюбки розповідають про святе місце, де розташована церква, та про гуцула Івана Струка, що вів отару овець із села Зелене. Коли кілька сотень років тому він повертався додому, сонячна приємна погода та надзвичайні краєвиди долин Рахівщини змусили пастуха затриматися і замилуватися красою. Невдовзі почалися сильні морози, тому чоловік не зміг попрямувати додому з вівцями – перевал сильно засипало снігом. Він повернувся у долину і збив кошару – залишив там овець, а сам вирушив у путь.

Пройшла зима, і пастух вирішив повернутися у гарну місцину разом із сином – його здивуванню та радості не було меж, коли він побачив всіх своїх овець живими та ще й із приплодом. Єдиною причиною пояснення цих подій могло бути тільки диво. Саме цьому Струк збудував на цьому місці капличку та будинок із найбільшого ясена. Пень дерева був настільки широким, що біля нього, упершись спинами, могли сісти дванадцятеро осіб. Саме пастух у долині заснував село Ясіня. Згодом на місці каплички була збудована і посвячена церква Вознесіння, хоча традиційна її назва – Струківська. Інтер’єр храму дуже затишний та вишуканий одночасно – тут збереглися ікони XVII століття, котрі відрізняються тонкою гармонією кольорів та притаманним народним типажем.

Гуцульський храм збудований без жодного цвяха і майже весь покритий гонтом. Один з найцінніших сакральних об'єктів церкви - знамено ХІХ століття із зображенням Святого Іштвана, короля Угорщини. Різьблений іконостас зберігся з часів будівництва церкви, однак його ще досить давно було перемальовано.

За пам’яткою старанно доглядають – її реставрували у 1971 році, а відносно нещодавно, у лютому 2006 року, було оновлено ґонтове покриття дахів. Належний вигляд церкви та її значущість в історичному та духовному розвитку краю стали основними причинами внесення її до Списку ЮНЕСКО.

За матеріалами: zakarpatlis.gov.ua

ВІРТУАЛЬНА ЕКСКУРСІЯ

Завдяки 360 градусним панорамам можна оглянути будівлі церков зовні та пройтися по навколишній території, зайти всередину і оглянути внутрішнє оздоблення і старовинні ікони

Пам'ятки археології національного значення Закарпатська область

Пам'ятки архітектури національного значення