Cкала-Подільська, руїни замку

Борщівський район, Тернопільська область

Місто Скала над Збручем у руських літописах згадується за 1210р. На стрімкій скелі, що захищала поселення з південного сходу, у 60-70рр. XIVст. було збудовано замок.

 

1443р. король Владислав ІІІ надав Скалі магдебурзьке право.

 

Невдалий похід короля Яна Ольбрахта у 1497р. залишив Скалу перед тяжкими випробуваннями. Місто було знищене, а мешканці розорені. Щоб підняти його економічний рівень, польський король 7 серпня 1498р. змушений був звільнити мешканців міста на 15 років від усіх податків, а 1510р. - ще на 8 років.

 

У 1515р. Скала востаннє згадується в документах як місто. Останнім ударом для неї був напад молдаван, при якому згоріли усі документи і привілеї, надані польськими королями. Тому 27 лютого 1518р. Скала повторно отримує від короля привілей на магдебургію (релокація) та право на щотижневі торги у вівторок і річний ярмарок на свято Вознесіння Господнього.

 

Війни за Яна-Казиміра довели місто до крайності, фактично до загибелі. Семигородський князь Д'єрдь ІІ Ракоці поставив тут сильну залогу для перехоплення комунікацій польських військ.

 

Люстрація 1665р. передала образ безнадійного суму. У місті проживало всього 15 мешканців, а на горі чорнів ветхий замок, втративши свою оборонну вартість. Очевидець свідчив: "Викликані нами міщани жодного права не назвали, ніби їх і не мали, і зараз не мають".
Австрійська влада в кінці XVIIIст. намагалася запобігти новому занепаду Скали, бо 1785р. з ініціативи власника Флоріана Тарла цісарським розпорядженням її було переведено до категорії заштатних містечок Заліщицької округи.

 

Герб міста давнього періоду не зберігся. Однак у Варшаві в одній із сфрагістичних колекцій І.Сварником було виявлено два відтиски печатки Скали 1531 і 1535рр.

 

На них зображений щит, у який вписана міська брама з трьома вежами, завершеними бланками (зубцями). Цей герб знаходить підтвердження у реєстрі Ф.Ковалишина: "на синьому щиті білий мур з брамою, над ним три вежі, завершені бланками".
 

О.Клименко, Б.Хаварівський. "Міська геральдика Тернопільщини".
http://heraldry.com.ua

 

У Скалі-Подільській на крутому скелястому березі Збруча збереглися до наших днів руїни старовинного замку. Містечко Скала відоме з першої половини ХІVст. вже тоді тут був оборонний замок дерев’яно-земляного типу, дуже понищений татарами. Князі Коріатовичі, які правили Поділлям у ХІVст, відбудували замок у 60-70-х рр. того ж століття. У 1395 р. Вітольд, великий, князь ли­товський, відібрав у Федора Коріатовича ряд міст, зокрема і Скалу. Після його смерті місто стало належати польському королівству, а замок у 1515 р. король віддав у прижиттєву власність Кам'янецькому старості Станіславу Лянцкоронському.

 

У першій половині XVI ст. татари кілька разів руйнували замок. Особ­ливо великої шкоди завдав напад волохів у 1538 р. Замок був цілком знищений і лежав у руїнах. Та вже на середину XVI ст. його знов відбу­дували. Саме в цей період остаточно сформувалася оборонна система. Дитинець розширився до напільної сторони. Замок з трьох боків був природно захищений і лише з півден­ного боку міг бути доступний. Але з цієї сторони викопали глибокий рів, звели кам'яні стіни і округлої форми порохову вежу. З південної сторони знаходилась в'їзна брама. Дістатися до неї можна було через підйомний міст, який при потребі спускався на грубих ланцюгах.

 

Особливих руйнувань замок за­знав у 1657 р., коли нам заволодів трансільванський князь Д'єрдь II Ракоці. Люстрація 1665 р. повідомляє, що "замок, вимуруваний на скалі і об­ведений навколо муром, прийшов у цілковите запустіння". В 1665 р. турки захопили на Поділлі багато фортець, у тому числі і скалу. Оборонні споруди тут були остаточно зруйновані, після чого замок уже не відбудовувався. У XVIII ст. на території зруйнованого турками замку староста Скали Адам Тарло проводить ремонт оборонних мурів і вежі. В середині фортеці рес­тавровано пишний палац з великими підвалами. Але незабаром палац за­знає руйнувань. У літописі за 1765 р. записано: "...через кілька років після закінчення реставрації палац спале­но вогнем блискавки і зараз він стоїть пустий, а особливо знищено бічні прибудови"

 

Минули роки. Сумно стоять над Збручем руїни старого замку. Тут, як біля вогню і води, можна блукати го­динами - фортеця до цих пір будить уяву. На сьогодні із фортифікаційних споруд збереглися одна башта і час­тина оборонних стін, що сходяться на краю виступу під гострим кутом (у цьому місці, мабуть, була ще одна башта). В південній частині замку знаходиться чотириярусна башта (по­рохова), яка у своїй основі прямокут­на, а на висоті першого ярусу зовніш­ня частина заокруглюється.

 

Ще й сьогодні привертає увагу своєю довершеністю кам'яний орна­мент, що обрамляє вікна і двері па­лацу в Скалі-Подільській. Власне від палацу добре збереглися лише підва­ли. Ще кілька років тому палац Голуховських піднімався на висоту двох поверхів, тепер - руїна, яка потребує негайної консервації.

 

У Борщівському районі під захист держави взято замки в Скалі-Поділь­ській, Кудринцях, Окопах, Кривчому і Висічці. Ще в 1985 р. проведено їх комплексне обстеження і виготовле­но проектну документацію на про­ведення реставраційних робіт. Та проходять роки і стоять під вітрами і дощами залишки замків і помалу руйнуються.

 

Старовинний замок... Під вагою століть його зранені плечі опустили­ся і застигли в болючому мовчанні. І в тому мовчанні руїн - гіркий докір нам за байдужість, неповагу до історії рідного краю, до самих себе. Вряту­вати ці занедбані національні скарби від збиткування ще можна.

Джерела: Журнал Галицька брама "Замки Тернопілля", травень-червень 2007, №5-6 (149-150): Громадська організація "Інститут Львова", видавництво "Центр Європи"