Держпром (будинок державної промисловості), 1928 г.

м. Харків, майдан Свободи 5/1

Держпром (Будинок державної промисловості) головний символ Харкова, перший хмарочос і перша залізобетонна монолітна будівля країни.

Початок 20-х років. Харків оговтується від жахів громадянської війни і починає уверджувати свій столичний статус. Як будь-яка столиця, він «вбирає» в себе величезну кількість приїжджих. Саме тут ростуть і розмножуються нові управлінські структури для нової ж економіки. 1925 року столичний Харків задихався без будівлі, де можна було б зібрати народні комісарiати, трести та інші республіканські установи. Було вирішено звести для цього новий будинок. На конкурс проектів надіслали 19 варіантів. Переміг проект під назвою «Непроханий гість» ленінградских архітекторів Сергія Серафимова, Самуіла Кравця і Марка Фельгера.

«Непроханий гість» став викликом часу. Керував будівництвом харківський інженер Павло Роттерт. Працівники вручну копали котлован для будівлі й вивозили землю переважно на конях. Будували без підйомних кранів, на лебідках піднімали арматуру. Загалом на будівництво Держпрому пішло 1315 вагонів цементу, 9000 т металу, 3700 вагонів граніту і 40000 кв. м скла.

 Проект-переможець "Непроханий гість" (західний фасад). Фото редакції «СК»  з музею Держпрому

У ньому було враховано все: і транспортні потоки, і рух людей усередині будівлі, і зручність, і простота,  і елегантність, і солідність. Три корпуси, пов’язані між собою переходами на висоті 3, 5 і 6 поверхів, якими направлено внутрішній потік відвідувачів, 4 великі й 16 малих дворів, і нарешті, загальний  вигляд цього залізобетонного «віяла» вражали навіть на папері. Діло стало за малим – побудувати його.

Держпром побудований в рекордні терміни (за три роки!) силами  5 тисяч робітників і відкритий у листопаді 1928 року. Інженер Павло Роттерт після завершення будівництва Держпрому разом із командою працівникв відправився будувати ДніпроГЕС та Московський метрополітен.

Будівлю внесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України національного значення. Крім того, у харківського символу конструктивізму є всі шанси потрапити в список всесвітньої культурної спадщини – у минулому році Держпром включили в попередній список ЮНЕСКО.

Для тих, хто гостює у Харкові, пропонуємо самостійно відвідати туристичний маршрут "Выходной день в Слобожанском Версале" от #TravelSmart_маршруты

Що подивитися у Харкові та області?

Памятки археології

Памятки історії

Памятки монументального мистецтва