Генріх Сенкевич и Збаражський замок: Мандруй Україною

м. Збараж, Тернопільська область

Найвидатнішою пам'яткою міста є так званий Новий замок, якому судилася неабияка історична місія.

Будівництво замку пов'язане із іменами останніх із роду Збаразьких – Христофора та Юрія. Замок є типовим прикладом типу „palazzo in fortezza". У плані він становить квадрат із висунутими вперед чотирма наріжниками.

Укріплення складаються із казематових валів з еcкарпами, чотирьох бастіонів і рову близько 40 м завширшки. З північно-західної сторни лінію валів переривала двохповерхова брама з бочкоподібним склепінням, розташована на одній осі із парадним входом у палац. Під ним знаходилися скриті льохи і підземні переходи, що вели із замку до міста.

Лаконічність зовнішнього оздоблення палацу свідчить, що турбота про обороноздатність замку переважала над бажанням вразити гостей красою і пишністю. Після смерті Юрія Збаразького замком заволоділи князі Вишнівецькі, а згодом – Потоцькі. Історія замку тісно переплітається з ходом визвольної боротьби українського народу 1648-1654 рр. та постаттю гетьмана Богдана Хмельницького.

В 1648 р. загін Максима Кривоноса у відсутність власника Яреми Вишнівецького, взяв замок майже без бою. Та найбільше 3бараж відомий завдяки облозі козацькими військами польського загону на чолі з Яремою Вишнівецьким, що тривала з 28 червня по 28 серпня 1649 р.

Подія ця стала темою багатьох творів, найвідомішим з яких є роман польського письменника Генріха Сенкевича „Вогнем і мечем", екранізований Єжи Гофманом. Під час облоги Збаража відбулося 27 сутичок, 16 битв, 75 вилазок. Тут загинув улюбленець козацького війська корсунський полковник Нестор Морозенко (Морозовицький). Івана Богуна та Данила Нечая – важко поранено.

У таборі поляків лютував голод і хвороби. І хоча поява польської королівської армії та зрада козацького союзника хана Іслам-Гірея примусила Хмельницького зняти облогу, „Збаразька війна" стала яскравою сторінкою нашої історії.

В угоді, укладеній після збаразької битви, Хмельницький уперше зафіксував визнання польським урядом автономії української держави у межах Речі Посполитої. За свою історію Збаразька фортеця неодноразо руйнувалася і відбудовувалася. Її повільний занепад почався у другій половині ХІХ ст.

У 60-х роках ХХ ст. палац відремонтовано. Тепер тут міститься музей. Тривають реставраційні роботи зовнішніх укріплень замку.