Комплекс пам'ятників на Байковому кладовищі
Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1761 - втратила чинність 03.09.2009 року №928 (зміни внесені згідно додатку про занесення об'єктів культурної спадщини націонаьного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України)
- за даними статті Жарких М.І. "Свині не винні, або Окремі зауваження з приводу певних недоліків у деяких документах, у яких висвітлюються або не висвітлюються питання охорони або неохорони пам’яток історії, культури і всього такого"
Найменування пам'ятки
|
Датування
|
Місцезнаходження
|
1969 рік
|
дільниця 1
|
|
1973 рік
|
дільниця 1
|
|
Могила мікробіолога, академіка АН УРСР, заслуженого діяча науки УРСР В.Г. Дроботька
|
1966 рік
|
дільниця 1
|
Могила філолога, члена-кореспондента Санкт-Петербурзької Академії наук П.Г. Житецького
|
1911 рік
|
дільниця 1
|
1977 рік
|
дільниця 1
|
|
1892 рік
|
дільниця 1
|
|
1960 рік
|
дільниця 6
дільниця 1
|
|
Могила письменника і біографа Т.Г. Шевченка О.Я. Кониського
|
1900 рік
|
дільниця 1
|
1952 рік
|
дільниця 1
|
|
1963 рік
|
дільниця 2
|
|
1978 рік
|
дільниця 1
|
|
1972 рік
|
дільниця 1
|
|
1966 рік
|
дільниця 1
|
|
1970 рік
|
дільниця 1
|
|
більш відповідною була б назва «…вченого-біохіміка, президента АН УРСР…», бо він 16 років був керівником Академії
|
1972 рік
|
байкове кладовище (нове), дільниця 1
|
1953 рік
|
дільниця 1
|
|
1978 рік
|
дільниця 1
|
|
1964 рік
|
дільниця 1
|
|
1940 рік
|
дільниця 1
|
|
1902 рік
|
дільниця 1
|
|
1965 рік
|
дільниця 1
|
|
1904 рік
|
дільниця 1
|
|
особа не національного значення, а місцевого
|
1966 рік
|
дільниця 1
|
1967 рік
|
дільниця 1
|
|
Не зовсім ясно, чому лише Тичина названий Героєм соціалістичної праці, хоча (щоб не ходити далеко) і Палладін, і Патон, і Корнійчук також були відзначені цим званням. Думаю, було б ліпше завжди вказувати цей титул.
|
||
більш відповідною була б назва «Могила правозахисника, одного із засновників Української Громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод, політичного діяча В.М. Чорновола» – хоча б тому, що так атестовано Олексу Тихого. А чим В.Чорновіл не догодив ?
|
1999 рік
|
дільниця 1
|
1966 рік
|
дільниця 1
|
|
1957 рік
|
дільниця 2
|
|
1956 рік
|
дільниця 2
|
|
1972 рік
|
дільниця 33
дільниця 2
|
|
1927 рік, 1954 рік
|
дільниця 2
|
|
Могила письменниці Дніпрової Чайки (Л.О. Василевської)
|
1927 рік
|
дільниця 2
|
даремно проминули її титул – народної артистки УРСР
|
1934 рік
|
дільниця 2
|
кальченко звалась Галина Никифорівна, тому в назві має бути «народної художниці»
|
1975 рік
|
дільниця 1
дільниця 2
|
1976 рік
|
дільниця 2
|
|
1972 рік
|
дільниця 2
|
|
1912 рік
|
дільниця 1
дільниця 2
|
|
1920 рік
|
дільниця 2
|
|
1918 рік
|
дільниця 2
|
|
особа не національного значення, а місцевого
|
1973 рік
|
дільниця 2
|
1964 рік
|
дільниця 2
|
|
1977
|
дільниця 2
|
|
1933 рік
|
дільниця 1
дільниця 2
|
|
1976 рік
|
дільниця 2
|
|
1954 рік
|
дільниця 2
|
|
2005 рік
|
дільниця 2
|
|
1954 рік
|
дільниця 2
|
|
1934 рік
|
дільниця 8
дільниця 6
|
|
1968 рік
|
дільниця 6
|
|
1990 рік
|
дільниця 1
дільниця 6
|
|
Поясніть мені, малописьменному, за які такі заслуги В.В.Щербицький потрапив у національні герої? Хіба що за «подвиги» у боротьбі проти шестидесятників, за смерть Ю.Литвина, О.Тихого, В.Стуса. Але і в цій ганебній кампанії його особиста участь не прослідковується – якби замість В.В.Щербицького у кріслі першого секретаря ЦК КПУ поставили радіоприймач «Москва», то й тоді доля дисидентів не змінилась би ні на йоту. Єдина незаперечна його «заслуга» – займаючи посаду гаулейтера України і транслюючи все, що передавала Москва, він, як достойний представник доби брежневського застою, долучився до справи розвалу Радянського Союзу. Ще за його правління вибухнув Чорнобильський реактор. Але і тут особиста його роль не простежується. Ще за його правління проводилась системна послідовна русифікація. Але який його особистий внесок у цей «подвиг»? Зрештою, дуже несправедливо, що тільки одного гаулейтера проштовхують у національні герої. А чим Еріх Кох гірший? Кажуть, що Кох був гаулейтером з рамена неправильного окупанта, а Щербицький – з рамена правильного окупанта. Навіть якщо визнати, що правильні окупанти є ліпшими від неправильних, чому серед національних героїв нема Лазаря Моісейовича Кагановича – він теж у свій час був Щербицьким (навіть двічі).
|
||
1944 рік
|
Старий цвинтар, дільниця 4
дільниця 1 |
|
Могила поетеси і громадської діячки Лесі Українки
|
1913 рік
|
Старий цвинтар, дільниця 3
|
Могила інженера-конструктора (піонера вітчизняного дирижаблебудування) Ф.Ф. Андерса
|
1926 рік
|
Старий цвинтар, дільниця 5
|
Могила архітектора В.І. Беретті
|
1842 рік
|
байкове кладовище (старе польське)
|
Могила архітектора О.В. Беретті
|
1896 рік
|
байкове кладовище (старе польське)
|
Могила археолога В.В. Хвойки
|
1914 рік
|
байкове кладовище (старе польське)
|
1964 рік
|
дільниця 2
дільниця 1 |
|
1932 рік
|
дільниця 1
|
|
Пам’ятки, пов’язані з життям і творчістю письменників, можуть претендувати на національне значення тільки якщо йдеться про письменника, без якого не можна уявити історію нашої літератури. Чи належить до них Ванда Василевська чи Васильченко? Мабуть, ні, і це при тому, що в реєстрі відсутні імена (пам’ятки) Володимира Винниченка, Миколи Хвильового і Уласа Самчука, котрі безперечно є фігурами національного рангу. Отже – пам’ятка місцевого значення
|
||
Могила балетмейстера народного артиста СРСР П.П. Вірського | 1975 рік | дільниця 1 |