Могила М. Кропивницького актора, драматурга та режисера - памятка історії національного значення

1975 р. Паспортна інформація

Могила М.Л. Кропивницького

Пам’ятка історії. 1910 р.

Розміщення:

Харківська обл., м. Харків, вул. Пушкінська 87, 1-е міське кладовище.

Загальний опис:

На могилі М.Л. Кропивницького встановлено надгробок – гранітну брилу з бронзовим бюстом драматурга (автор бюста – скульптор Ф.П. Балавенський).

На надгробку – напис:

“Марко Лукич Кропивницький 1840-1910”.

Загальна висота пам’ятника – 2,65 м.

Висота бюсту – 75 см.

Висота постаменту – 1,90 м.

Розміри постаменту – 1,35×1,29 м. і 60×65 см.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Марко Лукич Кропивницький (1840-1910) – український драматург, актор, режисер, основоположник українського професійного реалістичного театру. Народився в селі Бежбайраках Херсонської губернії (тепер село Кропивницьке Кіровоградської області).

Навчався в повітовому училищі в Бобринці, потім недовгий час був вільним слухачем у Київському університеті.

Фотографічний портрет, 1890 р., він зберігається у фондах Кропивницького обласного краєзнавчого музею

Працюючи службовцем в установах Бобринця та Єлисаветграда, М.Л. Кропивницький брав участь в аматорських виставках, а в 1871 р. став актером-професіоналом. За довгі роки роботи в театрі М.Л. Кропивницький зіграв багато ролей: Тараса із “Тараса Бульби”, Карася із “Запорожця за Дунаєм”, Івана Непокритого з його п’єси “Дай серцю волю, заведе в неволю” та багато інших.

М.Л. Кропивницький поклав початок режисурі в українському театрі. В 1882 році Кропивницький в Єлисаветграді (Кіровоград до 2016 р.) зорганізував свою власну театральну трупу, до якої залучив Миколу Садовського, Марію Заньковецьку, Панаса Саксаганського, Івана Карпенка-Карого та інших. Цей колектив, влучно названий «театром корифеїв».

Водночас з артистичною діяльністю М.Л. Кропивницький виступав і як драматург. Всього ним написано близько 40 п’єс. Драматургічна спадщина М.Л. Кропивницького, у творах якого знайшли відображення важливі суспільні процеси, що відбувались у той час в українському селі, є значним внеском в українську літературу.

На сцені Харківського театру в 1863 р. була поставлена перша п’єса М.Л. Кропивницького “Дай серцю волю, заведе в неволю”. Неодноразово Марко Лукич виступав на сцені Харківського театру, а з 1902 по 1910 р. працював у ньому.

Помер він у 1910 році, коли їхав у поїзді з Одеси до Харкова. Похований у Харкові, його могила охороняється як пам’ятка історії національного значення.