Скалатський замок, руїни 1630 р.

Город Скалат, Підволочиський район, Тернопільська область

Місто над річкою Гнилою було одним із найважливіших оборонних пунктів давнього Поділля.

Укріплення Скалата ("oppidum Skalath") вперше згадується в документах в 1503 р. у власності хелмського старости Миколая Жолкевського, а в 1513 р. - у руках старости теребовлянського - Януша Свєрчовського.

Замок в кінці 16 ст. тут збудував Христофор Віхровський, галицький мечник. Фортеця чотирикутна у плані, з оборонними мурами і баштами по кутах.

Згодом, у XVII ст. Скалат перейшов у власність родини Фірлеїв. Зважаючи на своє стратегічне значення, Скалат завжди претендував на звання міста, хоча відомостей про надання йому магдебургського права немає.

Розквіт Скалата тривав до періоду козацьких воєн, коли у 1649 та 1651 рр. замок двічі захоплювали і нищили війська Б. Хмельницького.

У 1672 р. місто було зруйноване турками, після чого настав період занепаду. Відчувши це, Скалат не разграбували навіть невеликі загони власників сусідніх маєтків. У XVIII ст., місто і замок відбудовує його тогочасна власниця Марія Сциліонова.

На території замку відкриті різноманітні музейні експозиції

Після першого поділу Польщі Скалат опинився у кордонах Австрії. Тоді, у результаті реконструкції, дві його башти піднято на поверх вище, додавши високі дахи, зате мури знівельовано до рівня дитинця.

Зникли також житлові приміщення і потужна брама.