ПАМЯТНИКИ ИСТОРИИ г. Киев

<1>

Найменування пам'ятки	Датування	Місцезнаходження
Меморіальний комплекс парку "Вічної слави"	1957 рік	пл. Слави
Більш відповідна назва – «Меморіальний комплекс парку Вічної слави, споруджений в 1957 році на честь перемоги у Великій вітчизняній війні 1941 – 1945 рр.». Звідси й дата пам’ятки. Із запропонованої назви видно тільки, що слава – вічна, але чия вона і з якої нагоди виникла – неясно
Меморіальний комплекс на честь загиблих мирних громадян і радянських військовополонених на місці розташування фашистського концтабору	1968 рік	вул. Академіка Горбунова
Правильна назва – «Місце розташування Дарницького гітлерівського концтабору, де в 1941 – 1943 рр. загинули радянські військовополонені й громадяни, з меморіальним комплексом, спорудженим в 1968 р». Звідси й дата пам’ятки. Вийшло трохи багатослівно, але відображає суть справи. З реєстру складається враження, що це в 1968 р. фашисти знищували радянських людей
Могила педагога К.Д. Ушинського	1870 рік	вул. Видубицька, 1, територія Видубицького Свято-Михайлівського монастиря
Меморіальний комплекс в пам'ять жертв політичних репресій 1930-х років	1995 рік, 1937-1941 роки	с. Биківня
Комплекс садиби Інституту фізіології імені О.О. Богомольця Національної академії наук	XX століття	вул. О. Богомольця,2-4
Основний корпус Інституту (№ 4) закінчено в 1936 р.; будинок співробітників (№ 2) – у 1933 р. Отже, 1 третина 20 ст. не повинна входити в дату. Назву варто доповнити словами «в якому працював президент АН УРСР О.О.Богомолець»
Комплекс пам'яток на місці масового знищення мирного населення та військовополонених в урочищі Бабин Яр під час гітлерівської окупації	1976-2001 роки	між вулицями Мельникова, Дорогожицькою та О. Теліги
Добре, що в новому реєстрі поправлена дата, а то складалось враження, що масове знищення відбувалось в 1976 – 2001 роках. Але : 1. Про який «комплекс пам’яток» ідеться ? Пам’ятне місце, власне, одне, в якому встановлено кілька пам’ятників чи пам’ятних знаків. 2. Ні словом не згадано гітлерівський Сирецький концтабір, який розташовувався поруч (оце вже справді був комплекс по знищенню людей – тут ані додати, ані відняти). 3. Серед мирного населення та військовополонених якось загубились євреї (а починалась лиха слава Бабиного Яру саме з операції по знищенню київських євреїв).
Меморіал працівникам органів внутрішніх справ, загиблим при виконанні службових обов'язків	1996 – 1997 рр.	площа Солом’янська
Будинок, в яком мешкав видатний авіаконструктор І. Сікорський з родиною	1904 рік	вул. Ярославів Вал, 15б
Нещаслива ця площа в Києві, і пам’ятники на ній всі нещасливі. То вона звалася площею Урицького (більшовицького ката у Петрограді), то площею Брежнєва (дрібного політичного діяча часів Сахарова і Солженіцина). От тепер там перед величезним похмурим будинком Академії МВС споруджено пам’ятник міліціонерам. В реєстр 2001 року він не потрапив, а в 2009 році його затвердили як пам’ятку національного значення. Що відзначаємо ? Наша міліція веде свій родовід від чекістів 1920-50-х років, котрі не те що по лікті, а по самі вуха вкриті кров’ю нашого народу, який вони винищували, виконуючи свої службові обов’язки (захищаючи антинародну владу комуністичної партії). Допоки наша міліція не буде докорінно зреформована, оця «пам’ять століть» (чи «відлуння віків») буде над нею тяжіти. За роки незалежності наша міліція теж устигла назбирати лихої слави. Це й стабільно нульові результати у розкритті резонансних злочинів (згадаємо убивства Щербаня, Гетьмана, Курочкіна). Це і олімпійський спокій, з яким міліція (реєстрові козаки) спостерігає за війнами рейдерів (козаків нереєстрових – наприклад, за дніпропетровський ринок «Озерка»). Це й постійні нарікання правозахисників на катування підслідних. Нарешті, найжахливіше – це участь (судово доведена!) офіцерів міліції у вбивстві Георгія Гонгадзе. «Где, укажите нам, отечества отцы, которых мы должны признать за образци?» На цих прикладах ми будемо виховувати молодих працівників міліції? Я зовсім не хочу заперечувати, що в лавах нашої міліції справді були й є чесні й самовіддані оборонці закону, і таким діячам, таким лицарям без догани справді можна і треба ставити індивідуальні пам’ятники. Але наша міліція в цілому, як соціальний інститут, як організація ще далеко не заслужила пам’ятників. Тому я вважаю, що проштовхування такого пам’ятника в розряд пам’яток національного значення є несвоєчасним і недоречним.
Культурний шар села Берестове	9 – 13 ст.	територія парку Слави
Місце села Берестова відоме тільки завдяки церкві Спаса на Берестові. Інших будівельних залишків у цьому районі поки що не виявлено (був князівський палац, але й він археологічно не відомий). Межі й товщина культурного шару не з’ясовані, хронологія невідома. Отже – пам’ятка місцевого значення, і то скоріше пам’ятне місце (тобто пам’ятка історії, не археології)

Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1761 - втратила чинність 03.09.2009 року (зміни внесені згідно додатку про занесення об'єктів культурної спадщини націонаьного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України)

- за даними статті Жарких М.І. "Свині не винні, або Окремі зауваження з приводу певних недоліків у деяких документах, у яких висвітлюються або не висвітлюються питання охорони або неохорони пам’яток історії, культури і всього такого"

Останні зміни внесені відповідно до Постанови КМУ від 25.01.2018 №32