Аскольдова могила записана у реєстрі навіть двічі – один раз як пам’ятка археології (село Угорське), другий раз як пам’ятка історії (Аскольдова могила). Але на жодній карті, навіть на Google maps, не показано, де закінчується Угорське і де починається Аскольдова могила. Насправді це одна місцевість, яка (унікальна річ!) зберегла в топонімах пам’ять про дві події 9-го століття. Щодо археології – можна повторити те, що сказано про Берестове : будівельних залишків у цьому районі поки що не виявлено (був князівський двір, але й він археологічно не відомий). Межі й товщина культурного шару не з’ясовані, хронологія невідома. Отже, Угорське як окрему пам’ятку слід скасувати, натомість Аскольдовій могилі надати ранг пам’ятки історії та археології

1. Магдебурзьке право надано Києву в 1490-х роках, скасовано в 1785 р., відновлено в 1798 р., підтверджено в 1802 р. і остаточно скасовано в 1835
2. Пам’ятник, про який мова, споруджено в 1802 р. (так згідно пишуть всі автори, окрім «Зводу пам’яток історії і культури України» (К. : 1999 р., т. 1 (Київ), с. 471, де стоїть без пояснення підстав дата 1802 – 1808 рр.).
3. Отже, «Пам’ятник підтвердженню в 1802 р. магдебурзького права для Києва»

Правильна назва – «Будинок 1820 р., в якому в 1846 р. жив поет Т.Г. Шевченко». Звідси й дата пам’ятки

Більш відповідна назва – «Будинок, у якому в 1894 – 1912 рр. жив композитор М.В. Лисенко». Звідси й дата пам’ятки; її укладачі нового реєстру намагались поліпшити в порівнянні з попереднім, але їм це не вдалося.
І тут, як і в будинку Булгакова, працює музей, який певно надав би державним чиновникам всю необхідну інформацію - якби ці чиновники здогадались її запитати

1. Будинок по вул. Володимирській, 60 споруджено в 1837 – 1843 рр. для університету св.Володимира.
2. Будинок по вул. Володимирській, 58 споруджено в 1932 р. для гуманітарних факультетів (нині бібліотека університету).
3. Будинок по вул. Володимирській, 62 споруджено в 1914 – 1929 рр. для бібліотеки, нині тут розміщено відділи Національної бібліотеки ім.В.І.Вернадського.
4. Будинок бульв. Т. Шевченка, 14 споруджено в 1844 – 1850 рр. для 1-ої гімназії. Тільки в 1951 році він переданий університету, нині тут працюють гуманітарні факультети.
5. Отже, лише два з чотирьох будинків споруджено спеціально для університету, а один з них взагалі ніколи до університету не належав.
6. Кожен з цих будинків має свою історію, свої славні імена; кожен повинен бути окремою пам’яткою.
7. Дата цього нездалого комплексу також дезорієнтує : до 1834 року ніякого університету в Києві взагалі не було; з чотирьох будинків тільки два споруджено в 19 ст., а два – у 20-у; складається враження, що Національний університет припинив існування в 1900 році.

Більш відповідна назва – «Будинок, у якому в 1899 – 1910 рр. жила поетеса і громадська діячка Леся Українка». Звідси й дата пам’ятки. Зміна дати в порівнянні з попереднім – нездала

Більш відповідна назва – «Театр Бергоньє 1870-х років, в якому в 1882 р. відбувся перший виступ української професійної трупи М. Кропивницького (нині театр російської драми)». Звідси й дата пам’ятки. Інакше складається помилкове враження, що перший виступ трупи Кропивницького тривав цілих 50 років

Те, що росіянина Афанасьєвича українізували в Панасовича – це дрібниця. Насправді М.А. Булгаков жив тут в 1906 – 1913 роках – де ж тут кінець 19 ст.? Я з’ясував це, не встаючи з-за комп’ютера – чому цього не змогли зробити укладачі списку ? В цьому будинку нині працює музей Булгакова – невже вони не надали б точних даних? Більш відповідною була б назва «Будинок, де в 1906 – 1913 рр. жив російський письменник М.А.Булгаков».

Більш відповідна назва – «Садиба Терещенків-Ханенків, збудована в 1875 – 1891 рр. (нині Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків)». Звідси й дата пам’ятки. Музею як такого Ханенки не створили, вони збирали колекцію творів мистецтва, яку радянська влада націоналізувала і перетворила на музей

Більш відповідна назва – «Особняк Ф.А.Терещенка, збудований в 1877 – 1884 рр. (нині Київський музей російського мистецтва)». Звідси й дата пам’ятки. Терещенків у Києві було багато, і всі вони збирали мистецькі колекції; історія тут цікава, але в назві її відбити не можна

Більш відповідна назва – «Флігель садиби поч. 20 ст., в якому в 1924 – 1931 рр. жив … М.С. Грушевський». Звідси й дата пам’ятки

Чомусь проминуто ініціали : В.Кочубея, І.Іскри.
А взагалі неясно, чому з величезного комплексу Києво-Печерської лаври (адже адреса Мазепи, 21 – це саме лавра) увагу укладачів привернула тільки ця могила. От уже справді – несть ні елліна, ні іудея, ні Антонія, ні Феодосія…

1.Будинок по вул. Володимирській, 54 споруджено для пансіону шляхетних дівчат Є.Левашової у 1850-х роках. За цим призначенням він використовувався до 1919 року. З 1919 р. тут міститься Президія Академії наук. Що має означати дата «поч. 20 ст.» – повна загадка.
2. Що мають означати слова «квартал між бульв.Т. Шевченка та вул. Б. Хмельницького» – також загадка. Що нові корпуси 1970-х років, прибудовані з боку подвір’я, також є пам’яткою? Чи що пам’ятка займає цілий квартал? (Якщо подивитись із космоса, видно, що насправді цей будинок займає не більше 1/10 площі кварталу).
3. Правильна назва – «Будинок пансіону Левашової 1850-х років, у якому з 1919 р. міститься Президія Національної академії наук».

не було на початку 20 ст. Центральної ради! Чи у нас початок 20 ст. тягнеться до 1991 року? Правильна назва – «Будинок Педагогічного музею 1911 р., в якому в 1917 – 1918 рр. працювала Українська Центральна Рада».

Не таланить цій пам’ятці: у 2001 році промахнулись з адресою на 10 номерів, а в 2009 році з’явилось незрозуміле «Кінофабрика ВУФКУ 9». Так і хочеться припустити, що укладачі реєстру хотіли поставити тут відкриваючу дужку, але забули натиснути Shift. Але на забуваймо, що йдеться про державний документ, який розглядався і переглядався десятьма комісіями. Відповідніша назва – «Комплекс споруд кінофабрики Всеукраїнського фотокіноуправління, нині Національної кіностудії імені О. Довженка»