Єврейський некрополь (могила Баал-Шем-Това)

пам'ятка історії національного значення

пгт. Меджибож, Летичівський район, Хмельницька область

фото: Prymasal

Перша згадка про єврейську громаду поселення датується 1509 роком (цього року польський король Сигізмунд Ягелон призначив єврея з Меджибожа Лібермана скарбником Польщі і Русі).

На межі XVI-XVII століть керівником місцевої Ієшиви (вищого учбового закладу) був відомий рабин Іоель Сиркіс.

1740 року в Меджбожі оселяється р. Ісраель Баал Шем Тов (Бепгг), який перетворює містечко на центр заснованого ним хасидського руху. За часів Бепгга Меджибіж відвідували його численні прихильники, зокрема, видатні продовжувачі справи знаменитого праведника (цадика) р. Пінхас з Корця, р. Дов Бер з Межиріча, р. Яків Йосеф з Полонного.

Після смерті Бепгга (1760 рік) центр хасидизму на деякий час переміщується на Волинь.

Однак наприкінці століття сюди повертається один з хасидських лідерів, онук Бепгга р. Борух (1756-1810 рр.). Вважають, що до його оточення належав легендарний жартівник, персонаж поширених у єврейському середовищі анекдотів, Гершеле Острополер.

1772 року у Меджибожі народився племінник р. Боруха і правнук Бепгга Нахман, якого чекала доля засновника Брацлавської гілки хасидизму. Крім того, в Меджибожі наприкінці XVIII-на початку XIX століть мешкає чимало учнів і родичів Бепгга, що являли собою своєрідну еліту хасидського руху. Все це не могло не відбитися на створенні у цьому подільському містечку особливої духовної атмосфери.

Цей неповторний період життя єврейської громади Меджибожа знайшов втілення у памятниках старого кладовища. Розташоване воно на високому пагорбі правого берега річки Бужок і являє собою неправильної форми ділянку розмірами 120 х 75 метрів.

Старе єврейське кладовище в планувальній структурі селища Меджибож

Збереглась лише частина надгробків, що тяжіють до входу і оточують могилу Баал Шем Това. Зокрема, зберігся пам’ятник 1555 року на могилі Гіли, дочки р. Шмуеля. Напис нанесено на обох боках стели, позбавленої будь-яких зображень чи декору.

Надгробки меджибізьких рабинів. Середина XVIII cт.

Спираючись на результати інвентаризації некрополя, виконаної протягом 1988-1990 років, І. Дворкін поділяє його на три сектори. Найдавніша ділянка (сектор В) знаходиться навпроти входу до кладовища й межує з кевером (надмогильною буцовою) Бепгга. Саме тут знайдено жіночий надгробок середини XVI ст.

 

Меджибізьке кладовище може чимало розповісти про добу Бепгга, її культуру та історію. Багато з пам’ятників кінця XVIII — початку XIX століть мають високохудожні зображення й витончені написи. Провідною епіграфічною тенденцією тих часів було як включення небіжчика у біблійний контекст, так і фіксація його зв’язків з єврейською громадою. Більшість епітафій містять характеристики, що підкреслюють зв’язок похованої людини з юдейською духовною традицією. Дуже часто їх побудовано на вмілому цитуванні біблійного фрагмента, який має певне відношення до померлого. Це може бути його додаткова характеристика, на зразок: “Людина найвеличніша серед велетнів”, або вираз, скомбінований з декількох джерел. Прикладом останнього варіанту є фраза "Голубко моя в ущелинах скель, знайшла відпочинок жінка” (компіляція з Пісні Пісень і книги Рут).

 

Народився Ісраель бен Еліезер Бешт 18 елула (15 серпня) 5458 (1698) року в Галичині, над Збручем і Дністром – у форштадті фортеці Окопи Святої Трійці (нині село Окопи Борщівський район Тернопільської області). Уже в ранньому дитинстві осиротів. Хасидська легенда розповідає, що перед смертю батько узяв його на руки і сказав: “Пам'ятай, що з тобою завжди Бог, а тому нічого не бійся!”. Цей заповіт батька Ісраель проніс через усе життя.

Офіційна хасидська біографія праведного Бешта більше схожа на казки чи епос, замішані на “житіях святих подвижників”.

Баал-Шем-Тов просив не робити пам’ятника на його могилі, і хасиди виконали його побажання. Але сніг і дощ швидко зруйнували поховання. Знайшовся один праведник, який вирішив, щоб там не сталося, зберегти могилу цілою, не порушуючи заповіту Бешта. Ця людина була теслярем, насамперед все продумала, обміряла, зробила заготовки стовпів і покрівлі, а тоді, покликавши помічників, перенесла на цвинтар і як можна швидше побудувала над могилою Бешта шатро (намет). Повернувшись додому, він почув наближення смерті, покликав сім’ю і оголосивши, що зробив праведну справу, повернувся до стіни і помер.

Молитовний дім (клойз), де молився Бешт, залишився після його смерті, таким, як був за його життя. Його не ремонтували і навіть не білили. Вірили, що стіни клойза, ввібравши в себе за декілька десятиліть молитви і роздуми святого Бешта, також святиня. Кажуть, що внук Бешта – Бору, який молився в клойзі свого діда, помітив, що стеля стала тріскатися, а стіни – осипатися. Він наказав побілити клойз. Але вночі Бешт з’явився йому у сні і звелів не робити ремонт. З тих пір клойз ні разу не білився.

Наприкінці XX ст. в Меджибожі на єврейському кладовищі зроблено некрополь, де похований засновник хасидизму і його учні. Поруч побудовано синагогу.

Єврейський некрополь залишається й зараз важливим центром паломництва хасидів з усього світу.

 

За матеріалами:

Ю. І. Ходорковський "Єврейські некрополі України"

letadm.gov.ua

 

 

Що подивитися у Летичівському районі?

Пам'ятки історії національного значення Хмельницької області

Пам'ятки архітектури національного значення (реєстр)

Пам'ятки археології