МЕДЖИБІЖ ФОРТЕЦЯ

вул. Замкова, 1, Меджибіж, Летичівський район, Хмельницька область

Загальний вигляд з ріки Буг

Меджибіжський замок і досі виглядає дуже велично. Високі мури, башти, балкони, прикраси верхів будівель, контрфорси - все це й тепер справляє сильне враження. У давні часи Меджибіж лежав на стику двох татарських шляхів: Чорного і Кучманського, тому часті набіги ординців змусили власників Меджибожа, Сенявських, до будівництва потужної фортеці.

Під час будівництва вдалося не лише максимально використати природні умови для посилення її оборонних можливостей, а й органічно вписати громіздку споруду у навколишній ландшафт. Він побудований на мисі, утвореному двома річками Буг і Божок, що заливаються тут на широких луках, тому замок має форму видовженого трикутника, що своїм гострим кінцем лежить поміж з'єднання двох річок.

Впродовж XV-XVIII ст. Меджибіжський замок не раз відбивав татарські напади. Тут зазнавали поразки татарські чамбули у 1453, 1507, 1515, 1516 рр. Незважаючи на поразки, ординці настирно, хоч і безрезультатно облягали Меджибіж у 1565 та 1566 роках.

Довелося відбиватися від татар і у XVIII ст. У 1614 році татари підійшли до околиць Меджибожа, спустошили навколишні села, та не наважилися напасти на замок. За бурхливих часів польсько-казацьких воєн Меджибіжський замок переходив з рук у руки, потрапляючи то до козаків, то до поляків, то до турків.

У 1657 р. замок став свідком капітуляції угорського князя Юрія ІІ Ракоці, союзника шведів, який підписав тут капітуляцію польським військам.

У 1666 р. козаки Петра Дорошенка в союзі із кримською ордою безрезультатно облягали Меджибіжський замок. Мури фортеці не встояли перед турецькою навалою у 1672 році, хоча замок не був здобутий штурмом, а виданий туркам згідно Бучацького мирного договору. Та власник замку М.Сенявський у тому ж році відбив у турків свою власність.

У 1676 р. сам султан Магомет IV з вогнем і мечем пройшов усе Поділля, щоб помститися за смерть свого сина, вбитого в Ладижині. Тоді турки, здобувши Меджибіж, хозяйнували тут аж до 1699 року, коли Поділля було звільнено від турецького іга.

В 1726 році Меджибіж відійшов до Чарториських , а у 1831 р. маєток із замком конфіскований царським урядом, який розмістив там військові установи.

Автор тексту: Олена Гаськевич "Замки Західної України"

Так виглядала фортеця у 1900 році

Так виглядала фортеця у 1911 році

Где найти проживание на время своего путешествия?

Для поиска отелей используйте hotelscombined.com, сервис сравнивает цены в десятках систем бронирования, таких как booking.com

Сьогодні в Меджибіжському замку проводяться реставраційні роботи.

Замок входить у Державний історико-культурний заповідник "Межибож" у який входить історичний музей та музей жертв Голодомору, які знаходяться на території замку.

Церква Св. Миколая

Католицький костел на замковому подвір’ї був побудований у 1586 р. Рафаїлом Сенявським. Святиня неодноразово перебудовувалася з врахуванням архітектурних уподобань різних епох та конфесій. Тому храм має сліди готичного, барокового та псевдоготичного стилів.

В середині ХІХ ст. капличка була перебудована у візантійському стилі в православний храм і освячена на честь Святого Миколая Чудотворця.

З 1895 по 1914 рік пам’ятка була перетворена у полкову церкву 36-го драгунського Охтирського полку.

Замкова церква належить до комплексу фортечних споруд як невід’ємна частина усього архітектурного ансамблю замку-фортеці.

У 1919 році церкву закрили. У 70-х роках ХХ ст. та на початку ХХІ ст. були здійснені реставраційні роботи і в травні 2007 р. відбувся перший вхід та освячення замкової церкви.

Музей Голодомору

Література:

1. Леськів І. Архітектурні пам’ятки Меджибожа у ХVІ-ХVІІІ ст. // Стародавній Меджибіж в історико-культурній спадщині України : наук. вісн. з проблем регіон. історії та пам’яткознавства. – Хмельницький, 2013. – No 1. – Ч.2. – С.176-180.

2. Логвин Г.Н. Замок в Меджибожі : (пам’ятник архітектури ХVІ ст.) / передмова і упоряд. : Г.К. Медведчук, О.Г. Погорілець, А.М. Трембіцький. – 2-е вид. – Хмельницький, 2009. – 20 с.

3. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР : (иллюстрир. справоч. кат.) : в 4-х т. – Киев : Будівельник, 1983-1986. – Т. 4. – С. 220.

4. Труды Подольскаго Епархиальнаго Историко-Статистическаго Комитета. Вып 9 : Приходы и церкви Подольской епархии / под ред. Е Сецинскаго. – Каменец-Подольск : Тип. С.П. Киржацкаго, 1901. – 1239 с. Церква (костел) – С. 546.

5. Череповська Г. Замкова церква Святого Миколая Чудотворця // Стародавній Меджибіж в історико-культурній спадщині України : наук. вісн. з проблем регіон. історії та пам’яткознавства. – Хмельницький, 2014. – No 2. – С. 225-231.

6. Цитович Г. Историко-статистическое описание православной военной церкви при гусарском Ахтырском полку в Меджибоже // Стародавній Меджибіж в історико-культурній спадщині України : наук. вісн. з проблем регіон. історії та пам’яткознавства. – Хмельницький, 2013. – No 2. – Ч. 1. – С.294-295. 7. Шпаковський С. Сакральні храми Новоушиччини та містечка Меджибіж – об’єкти культурної спадщини //Стародавній Меджибіж в історико-культурній спадщині України : наук. вісн. з проблем регіон. історії та пам’яткознавства. – Хмельницький, 2014. – No 2. – С. 239-248