ПАМЯТНИКИ АРХЕОЛОГИИ г. Киев, г. Севастополь

Объекты национального значения, внесены в Государственный реестр недвижимых памятников Украины.

Зміст

м. Київ
м. Севастополь
Автономна Республіка Крим
Вінницька область
Волинська область
Дніпропетровська область

Найменування пам'ятки

Датування

Місцезнаходження

Китаївське городище і курганний могильник

розвинуте середньовіччя,Київська Русь 9-13 ст.

формальна дата

вул. Китаївська, 15

Місто Володимира – дитинець стародавнього Києва з фундаментами Десятинної церкви

5-9 ст., 9-13 ст.

між вулицями Володимирською, В. Житомирською та схилами Старокиївської гори

Звіринецькі печери

розвинуте середньовіччя,Київська Русь 11-поч.17 ст.

вул. Мічуріна, 18-22

Культурний шар городища (Красний двір князя Всеволода)

розвинуте середньовіччя,Київська Русь 9-13 ст.

Національний ботанічний сад ім. М. Гришка, мис Чайка, пров. Землянський

поселення на мисі Чайка виникали 6 разів (з 3 тис. до н.е. до 17 ст.). Тому більш відповідною була б назва «Багатошарове поселення на мису Чайка, де в 11 ст. знаходився укріплений "Красний двір" князя Всеволода Ярославича»

Культурний шар села Берестове

розвинуте середньовіччя,Київська Русь 9-13 ст.

територія парку Слави

Культурний шар села Угорського

розвинуте середньовіччя,Київська Русь

урочище Аскольдова могила

Аскольдова могила записана у реєстрі навіть двічі – один раз як пам’ятка археології (село Угорське), другий раз як пам’ятка історії (Аскольдова могила). Але на жодній карті, навіть на Google maps, не показано, де закінчується Угорське і де починається Аскольдова могила. Насправді це одна місцевість, яка (унікальна річ!) зберегла в топонімах пам’ять про дві події 9-го століття. Щодо археології – можна повторити те, що сказано про Берестове : будівельних залишків у цьому районі поки що не виявлено (був князівський двір, але й він археологічно не відомий). Межі й товщина культурного шару не з’ясовані, хронологія невідома. Отже, Угорське як окрему пам’ятку слід скасувати, натомість Аскольдовій могилі надати ранг пам’ятки історії та археології. ФАНТОМ

Культурний шар району стародавнього Києва - Клов

розвинуте середньовіччя,Київська Русь 9-13 ст., 11-17 ст.

Кловське урочище (між
вул. Круглоуніверситетською, Інститутською,Кловським узвозом,вул. Богомольця)

Фундаменти церкви Богородиці в Кловському монастирі

розвинуте середньовіччя,Київська Русь 11 ст.

вул. Шовковична, 25

Клов, так само як і Аскольдова могила, записаний у реєстрі двічі – один раз як культурний шар, другий раз як фундаменти церкви. Все археологічне знання про Клов стосується церкви, і тільки церкви. Щодо культурного шару – можна повторити те, що сказано про Берестове : будівельних залишків у цьому районі (окрім церкви) поки що не виявлено. Межі й товщина культурного шару не з’ясовані, хронологія невідома. Отже, культурний шар Клова (якщо він справді існує) може вважатись пам’яткою тільки місцевого значення.
Комізму до опису цього фантома додає перелік вулиць. Насправді церква знаходиться всередині кварталу, обмеженого вулицями Шовковичною, Богомольця і провулком Пилипа Орлика. Її фундаменти частково перекриті спорудою школи (Шовковична, 25 – не 27!). Ні Круглоуніверситетська, ані Інститутська, ніже Кловський узвіз не вказують на Кловську церкву. З усіх перелічених в реєстрі вулиць тільки вул.Богомольця має відношення до теми. ФАНТОМ

Фундаменти мурованої церкви

ліпше називати її церквою 2003 року

перша половина 12 ст.

вул. Юрківська, 3

Культурний шар урочища Видубичі

розвинуте середньовіччя,Київська Русь 9-13 ст, 12-17 ст.

вул. Видубецька, 1

Давньоруські Видубичі відомі тільки завдяки церкві св.Михаїла у Видубицькому монастирі (котра, за логікою укладачів реєстру, не є пам’яткою національного значення). Інших будівельних залишків давньоруського монастиря поки що не виявлено. Межі й товщина культурного шару не з’ясовані, хронологія невідома. Те, що записано в реєстрі – формальна дата 9 – 13 ст., після якої знову наступають 12 ст. і 13 століття, однозначно говорить, що автори цього феноменального запису геть не уявляли собі хронології цієї «пам’ятки». Отже, з пам’яток археології її треба виключити, записати натомість Видубицький монастир у пам’ятки архітектури та історії національного значення

Городище і могильник

розвинуте середньовіччя,Київська Русь 9-13 ст.

Київ, Лиса гора (Юрковиця)

Кирилівська стоянка

палеоліт

вул. Фрунзе, 59-61

Культурний шар городища

розвинуте середньовіччя,Київська Русь 9-13 ст

гора Щекавиця

Ремісничий район стародавнього Києва – культурний шар "Міста Ізяслава Святополка"

9 – 13 ст.

11-13 ст.

вул. Трьохсвятительська, 2-4

Не місто, а город (окреме укріплення).
Ремісники жили в Києві скрізь, і то не було характерною ознакою цього району. А от монастирі з мурованими храмами і велика концентрація золотих скарбів – це ознаки якраз аристократичного району

Поселення давньоруське

розвинуте середньовіччя,Київська Русь 9-13 ст.

10-12 ст.

парк "Нивки", просп. Перемоги

Фундаменти Лядських, Печерських воріт

Київська Русь,пізнє середньовіччя

9-13 ст., 14-17 ст.

11-13 ст.

майдан Незалежності

Фундамент палацу

розвинуте середньовіччя,Київська Русь 9-13 ст.

11 ст.

вул. Іринінська

Фундаменти церкви Св. Ірини

розвинуте середньовіччя,Київська Русь 9-13 ст.

11 ст.

вулиці Іринінська, Володимирська

Назва церкви, запропонована в 1833 році К.Лохвицьким, прижилася в літературі, але не має підстав. Ліпше називати її церквою 1833 року

Культурний шар Города Ярослава

розвинуте середньовіччя,Київська Русь 9-13 ст.

11-13 ст.

м. Київ, в межахвул. Костельної, майдану Незалежності, вулиць Новопушкінської,
Прорізної, Ярославів Вал, Львівської площі

Фундаменти і залишки стін ротонди

розвинуте середньовіччя,Київська Русь 9-13 ст.

12...1 пол. 13 ст.

вул. Володимирська, 3

Фундаменти церкви Св. Георгія

розвинуте середньовіччя,Київська Русь 9-13 ст.

11 ст.

пров. Георгіївський, 2

Фундаменти церкви

розвинуте середньовіччя,Київська Русь 9-13 ст.

11 ст.

вул. Стрілецька, 7/6

Назва повинна ідентифікувати об’єкт! Ліпше називати її церквою 1909 року

Фундаменти церкви Федорівського монастиря

розвинуте середньовіччя,Київська Русь 9-13 ст.

1129 р.

вул. Володимирська, 7-9

Будинок Державного академічного театру російської драми імені Лесі Українки (Театр Бергоньє), де відбувся перший виступ української професійної трупи М. Кропивницького

друга половина 19 ст.

вул. Б.Хмельницького, 5/15

Більш відповідна назва – «Театр Бергоньє 1870-х років, в якому в 1882 р. відбувся перший виступ української професійної трупи М. Кропивницького (нині театр російської драми)». Звідси й дата пам’ятки. Інакше складається помилкове враження, що перший виступ трупи Кропивницького тривав цілих 50 років

Склад реєстру значно оновився: проти 60 пам’яток в 2001 р. їх стало 150; при цьому треба врахувати, що з тих 60 вісім пам’яток виключено, то прибуло 98 пам’яток.

Якщо придивитись до того, чого не стало в новому реєстрі:

1.Найбільш очевидним і політично прозорим є зникнення монументу незалежності. Слід зважати, що це пам’ятка не тільки мистецька, але й історична, яка відзначала історичну подію – виникнення суверенної України. Очевидно, укладачі реєстру розраховують, що прийдуть «наші» й спитають: «А що ви робили для відновлення єдиной і неділимой?» Тоді свині покажуть на цей реєстр і скажуть: «Ми завжди ненавиділи Україну залежну, і ще більше – Україну незалежну; ми ніколи не допускали в межах свого відомства ніякої незалежності». Помагай їм боже, але навряд чи це врятує їх від Колими – Москва сльозам не вірить.

До цього можна додати, що в іменуванні історичних діячів скрізь проігноровано титул «Героя України», який мали хоча б В.М.Чорновіл і Т.Н.Яблонська. Укладачі реєстру визнають тільки Героїв Радянського Союзу і Героїв соціалістичної праці.

2.Не менш показовим є зникнення з нового реєстру Софії Київської і Києво-Печерської лаври – двох наших пам’яток, які перебувають у Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Забігаючи наперед, відзначу, що нема в реєстрі й історичного середмістя Львова (з усіх пам’яток ЮНЕСКО в новому реєстрі значаться тільки знаки дуги Струве). Слід знати, що в реєстрі 2001 року ці пам’ятки були позначені вкрай незадовільно.

Як архітектурні ансамблі вони вже й тоді під охороною держави не перебували, але значились у списку заповідників. Цей бюрократичний хід – включити до реєстру заповідники, тобто організації, які опікуються пам’ятками (замість самих пам’яток) – був зовсім безглуздим, і в реєстрі 2009 року ця помилка виправлена, заповідники більше в ньому не значаться. Але при цьому разом з водою виплеснули й дитину: ані Софія, ані лавра нині не є пам’ятками національного значення, не перебувають під охороною держави.

А звідси вже випливають наслідки: по-перше, треба зліквідувати обидва заповідники як такі, що не мають у своєму віданні жодної пам’ятки (отже, даремно витрачають бюджетні гроші); по-друге, наша держава не має й не мусить мати заперечень проти виключення цих об’єктів зі списку ЮНЕСКО (наша держава вже зробила все, що могла, у боротьбі проти цих пам’яток, виключивши їх зі сфери своєї опіки).

А ЮНЕСКО – слід віддати цій міжнародній бюрократії належне – досить пильно стежить не тільки за станом конкретних пам’яток зі свого списку, але й відстежує зміни пам’яткоохоронного законодавства держав-учасниць. Годі сподіватись, що новий реєстр пройде повз їх увагу. Ну що ж, якщо наші свині не здатні бути незалежними, то може злякаються паризького батога?

3.Вилучення з реєстру Колегії Галагана і Купецького зібрання, на мій погляд, не містить ніякої політики, а пояснюється виключно бізнесовими інтересами, проведено на догоду київським забудовникам. Колегія Галагана займала цілий квартал по вул.Б.Хмельницького (між вулицями Пушкінською і Терещенківською). В її складі були будинки № 7, 9, 11. З них будинок № 7 знесено під час будівництва станції метро «Театральна», і нині на цьому місці ведеться будівництво чергового офісного центру (Драма скверика напротив Русской драмы, 2008 р.; Вместо торгового центра – «Коллегиум Галагана», 2009 р.). Можливо, в планах забудовника значиться і «реконструкція» двоповерхових хатинок № 9, 11 в сучасні 22-х (чи там 26-ти) поверхові офісні будинки. В такому разі було б далекоглядно заздалегідь подбати про зняття з них статусу пам’яток – менше дозволів доведеться брати.

Аналогічно виглядає картина з Купецьким зібранням. Напроти цього пам’яткового будинку (через Європейську площу), на Хрещатику № 5 планується спорудження готелю-хмарочоса заввишки 180 м (див., наприклад Висотку на Європейській площі почнуть будувати у 2010). Після його завершення двоповерхова хатинка, споруджена у 1882 р. за проектом В.Ніколаєва на кошти П.Дегтерева, стане дисгармонійним елементом і логічно постане питання про його заміну на нову 180-метрову башту. І тут завчасне скасування статусу пам’ятки зменшує клопоти. Той факт, що в цьому будинку 6 – 8 квітня 1917 р. відбувся Український національний конгрес (подія справді загальнонаціонального значення !), укладачів реєстру не зацікавив – у них інакші пріорітети. Зрештою, яке діло свиням до подій 1917 року? На посадовий оклад вони не впливають.

Звертаю увагу читачів: обидва документи щодо Купецького збірання приймались в особливому порядку, поза звичайною процедурою обліку пам’яток. Це може означати, що певні люди проштовхнули у свій час цю пам’ятку у розряд національних, щоб були підстави фінансувати її капітальний ремонт з державного бюджету. Тепер, коли цей капітальний ремонт зроблено, пам’ятку знімають з державного обліку, щоб це не заважало її приватизації. І таке може бути…

В цілому позиція Державної служби охорони культурної спадщини, Міністерства культури і туризму та Кабінету міністрів в питаннях охорони пам’яток Києва нагадує позицію Пілата, який про всяк випадок публічно умивав руки: свині, мовляв, не винні. Уціліють пам’ятки – добре, будуть знесені – теж добре (але не тим, кому перше було добре, а іншим). Невідомо, чи з милом умивав руки Пілат, чи без нього, але відмитись від звинувачень у вбивстві Ісуса йому не пощастило. Може, нашим свиням пощастить більше? Ну свині, вони-то в чому винні? Свині не винні в тому, що вони – свині. М.

І. Жарких

м. Севастополь

Район, населений пункт

Найменування пам'ятки

Датування

Місцезнаходження

м.Севастополь Комплекс "Стародавнє місто Херсонес-Таврійський" і монастиря Богоматері Влахернської. Некрополь Монастир Богоматері Влахнерської. Давня дорога до Херсонесу із залишками виробничих майстерень
4 ст. до н.е - 13 н.е
гирло Карантинної балки, між вулицями Шостака та Г. Петрової

Братське кладовище захисників м. Севастополя, Храм св. Миколи 1854-1855 роки, 1857-1870 роки вул. Богданова, Північна сторона

Балаклавський район

Поселення Уч-Баш

ранній залізний

вік 9-7 ст. до н.е

м. Інкерман

Печерний монастир

розвинуте

середньовіччя

м. Інкерман

Храм Св. Іллі

розвинуте

середньовіччя (кінець 9 - поч.10 ст.)

урочище Ласпі

Загайтанське укріплене поселення

раннійзалізний вік, розвинуте

середньовіччя

на мисі плато над
Первомайською балкою
м. Інкерман

Стоянка печерна Шан-Коба (скальний навіс)

палеоліт,мезоліт

12-5 тис. до н.е

с. Передове

Стоянка печерна Фатьма-Коба (скальний навіс)

палеоліт (два шари пам'ятки датуються 12-10 тис.тому, 7500-6000 рр. до н.е)

с. Передове

Стоянка печерна Мурзак-Коба

палеоліт,мезоліт 9500...8000 р. тому

с. Чорноріченське

Могильник N 15

античність

с. Хмельницьке

Георгіївський монастир

розвинуте

середньовіччя (не раніше 15 ст.)

мис Фіолент

Склад реєстру по Севастополю оновився незначно : в 2001 році було 20 пам’яток, в 2009 році лишилось 19. Чому з реєстру випав Володимирський адміралтейський собор – я пояснити не вмію.

Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1761 - втратила чинність 03.09.2009 року (зміни внесені згідно додатку про занесення об'єктів культурної спадщини націонаьного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України)

Путешествуй самостоятельно

ПАМЯТНИКИ АРХЕОЛОГИИ г. Киев, г. Севастополь