Путешествуй самостоятельно
Жванець - містечко "транзит" та руїни замку (XV - XVIII ст.)
с. Жванець, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область
У старовинному та дуже цікавому наддністрянському містечку Жванець влітку – багато туристів. Особливо на вихідні. Як організованих (вони сунуть у великих двоповерхових автобусах), так і “диких” – ці переважно мчать приватними автівками. Попри те, туристів класичних (шорти, розтягнута майка, сандалі, на шиї – фотоапарат) у Жванці зустріти практично неможливо. Феномен має просте пояснення — вся ця навала мандрівників пролітає через містечко транзитом, без зупинки. Їхня мета — славетна фортеця у Хотині. Вона – поруч, одразу за Дністром (Д. Полюхович)
Перша згадка про Жванець датується 1431 роком, коли лицар Свічка з Лечина дістав його від короля Ягайла. Ймовірно, вже тоді було збудовано першу фортецю.
Новий замок споруджено тут у першій чверті XVІI стю кам'янецьким старостою Валентієм Калиновським. Відтоді містечко стало збільшуватися за рахунок людей, що шукали захисту біля фортеця хоча, через той замок Жванець часто спустошували, бо фортеця активно виступала на військовій арені.
До цього змушувало Її стратегічне положення поміж двох славнозвісних твердинь - Хотинської і Кам'янецької. За польсько-турецької війни у 1621 р., його через злочинну провокацію, спустошили свої ж війська.
фото Н. Орда між 1871 та 1873, позаду видно дзвіниці Вірменського костелу
Невдовзі Жванець відбудовано стараннями тодішнього власника Станіслава Лянцкоронського. У 1653 р. тут, у замку, польський король Ян Казимир пережив облогу козацько-татарських військ. Після зради татар, облога закінчилася вимушеним перемир'ям.
Під час турецької окупації Поділля, замок без бою здався туркам. У 1699 р. Жванець перейшов до власників Лянцкоронських. У 1768 р. замок став форпостом барських конфедератів, яких вибило звідти російське війська. Це була остання військова подія в історії Жванецької твердині.
Жванецький замок містився на самому південному кінці Кам'янеччини, на скелі понад річкою Жванець недалеко Дністра. Плән замку п'ятикутний, площа - майоне гектар.
На усіх пяти кутах фортеці були башти, сполучені високими мурами. Замок мав два в'їзди з надбрамними баштами - один головний на середині західного боку, другий - на південно-східному розі з боку містечка. До наших часів збереглася північна башта, що стоїть над прірвою проти річки Жванець, фрагменти стін та східної башти.
Автор тексту: Олена Гаськевич "Замки Західної України"
Але не тільки причудові руїни замку на тлі казкових краєвидів можна подивитися мандруючи цими землямі...
Армянський костел Непорочного Зачаття Діви Марії, 1740 р. в стилі сарматського барокко.
Будувався костел за кошти та пожертви католиків вірменського обряду та Лаврентія Лянцкоронського. Сьогодні храм непогано відреставрований та чудово виглядає. Навколо костелу зберігся старий оборонний мур із бійницями та рештки господарчих будівель. Храм є самобутнім витвором пізнього бароко у архітектурі. На жаль, всередині костел не розписаний, проте, це не применшує його історичної та культурної вартості. Аби потрапити всередину храму, до Жванця варто їхати у вихідні, коли в костелі служби.
На території замчища зберігся ще один цікавий історичний об’єкт, а саме – один із ДОТів оборонної «Лінії Сталіна». Відносно вежі він знаходиться ліворуч, його приземкуватий дах часто не видно за буйною рослинністю, тож варто пошукати.
Що подивитися у Летичівському районі?
Пам'ятки історії національного значення Хмельницької області
