Зіньків руїни замку (ХІІІ - XVІІІ ст.)
Зіньківський замок, збудований в середині XV ст. родиною Одровонжів, мав служити захистом місцевому населенню від нападів татарських орд. Стояв він на бічній лінії Чорного татарського шляху, що йшов від Бару до 3інькова. Зіньківські старости неодноразово (у 1457 та 1516 рр.) давали відсіч ворогові.
Найвідоміший у історії невдалий штурм Зіньківського замку турками у 1524р. У другій половині XVII ст., під час козацьких воєн, замок спустошено. Як не дивно, відбудували його турки, що в 1672р. захопили Поділля і тримали його під своєю владою 27 років. В першій половині XVIII ст. Зіньків був ареною селянських повстань, про це співається в народній пісні:
"Виступили козаченьки з міста із Зінькова,
Ой, летіли вражі ляхи з коней, як солома".
За Барської конфедерації Зіньківський замок здобув конфедератський загін, після недовгої облоги цей загін здався коронному регіментарію Ксаверію Браніцкому. Втративши мілітарне значення, замок у XVIII ст. був власністю Сенявських і Чарториських. Останній власник Зінькова, принц Людвіг Віртенбергський, який одержав дещо занепалий замок у посаг за дружиною, Марією Чорториською, не знав, мабудь, щл робити з таким громіздким приданим, і вирішив позбутися його, продавши "Селянській спілці".
Селяни по-своєму розпорядилися замком. Спілка порозпродували його на будівельний матеріал, викопавши навіть камінь з фундаментів. Зіньківський замок містився на високому мисі над глибокою долиною річки Ушиці. План замку-рівнобічний трикутник. На кожному розі були шестигранні башти. Між двома баштами, які стояли над долиною,був великий триповерховий будинок.
Інші два боки були закриті мурами. Вїзд до замку знаходився посередині північного боку.
Автор тексту: Олена Гаськевич "Замки Західної України"
Замки, фортеці Хмельницької області