Путешествуй самостоятельно

Волинські археологи розкопали залишки монументальної споруди XIV століття, про яку не згадується у жодному літописі!

– Такі знахідки у світі трапляються раз на 50 років, – розповідає начальник Володимир-Волинської археологічної експедиції Сергій Панишко. – Це можна порівняти хіба що з відкриттям гробниці невідомого єгипетського фараона. Ми були направду шоковані, коли за валами околишнього міста останньої столиці Давньої Русі натрапили на монументальну муровану споруду. Спочатку не йняли віри, адже цей факт суперечить уявленням про традиції давнього містобудування, згідно з якими такі будівлі мають розташовуватися тільки у межах міста. Або, інакше кажучи, перевертають усі уявлення про масштаби древнього Володимира, який на початку «темних віків» став політичним центром Західної Русі – столицею Галицько-Волинської Держави.

Розкопки у фруктовому саду на вулиці Драгоманова у Володимирі-Волинському розпочалися на початку літа. У перших розвідкових шурфах і траншеях науковці натрапили на величезний культурний шар, який сягав бронзової доби. Коли ж докопалися до підвалин унікальної кам’яниці, ледь не повипускали з рук шуфлі та пензлі.

– Ось подивіться, – проводить Сергій Дмитрович невеличку екскурсію розкопом, – це так звана пальчата цегла, споруди з якої трапляються нечасто. Узагалі монументальні муровані споруди – велика рідкість для цього періоду. На Волині російські археологи в минулому столітті виявили два такі об’єкти: церква Івана Богослова на території замку Любарта у Луцьку і комплекс монастирських споруд в урочищі Михайлівщина тут-таки, у Володимирі.

Зі слів пана Панишка, спосіб цегляної кладки, оздоблювальна плитка, товщина та склад будівельного розчину свідчать про те, що археологи з глибини століть видобули на світ Божий рештки ровесника знаменитого Луцького замку. Зараз насправді важко говорити про призначення знайденої споруди: можливо, це культова будівля, а можливо, залишки оборонного комплексу.
– У будь-якому разі ми маємо справу з відкриттям не лише національного, а й європейського значення, – каже директор ДП «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України «Волинські старожитності» Олексій Златогорський. – Віднайдено унікальну пам’ятку, дослідження якої триватиме не один рік.

Стара-стара казка
Історичні джерела свідчать, що на початку XIV століття у Володимирі був збудований великий цегляний замок, який не поступався за оборонною міццю відомому замку Любарта. Волинські краєзнавці переконані у правдивості переказу, за яким сам Любарт, укотре відвоювавши Володимир у поляків, наказав розібрати кам’яницю і перевезти цеглу до Луцька. Саме з неї князь спорудив нову твердиню. Науковці до переказів зазвичай ставляться скептично, але, з огляду на нове відкриття, припускають, що будівельний матеріал Володимирського замку могли використати на будівництво загадкового комплексу на околиці міста.

Історична довідка
«Темні віки» – науковий термін, який застосовується до періоду волинської історії XIV–XV століття. Розпочався він з того, що бояри-змовники отруїли останнього короля Русі, онука Данила Галицького, Юрія-Болеслава. Опісля були тривалі суперечки Литви і Польщі за волинські землі, тотальні руйновища і занепад економіки та культури. Нині немає жодних літописних джерел, є лише мізер актових документів про цей період історії. Нова археологічна знахідка допоможе зафарбувати білі плями часу й дати відповіді на запитання, чому і як було втрачено українську державність 700 років тому.

Нова святиня?
Археологи досить обережно коментують призначення віднайденої з-під пилу віків споруди. З одного боку вона скидається на древню синагогу, адже від початку будувалася за напівпідземним типом. З іншого – подібна до ранньохристиянського храму, аналоги якому в Україні можна побачити лише у кримському Херсонесі. Втім, що б це не виявилося, згідно з майбутніми фаховими висновками, можна стверджувати, що і національна історія, й історія краю збагатилася на ще одну неймовірно унікальну пам’ятку.

Олександр СІНКЕВИЧ
Источник: http://www.simya.com.ua