Путешествуй самостоятельно
11:57 Косівська кераміка признана ЮНЕСКО нематеріальною культурною спадщиною світу
| |
Про чудову новину зі столиці Колумбії – Боготи, на своій сторінці у фейсбуці повідомив колишній міністр культури України Євгеній Нищук. “Щойно Косівську мальовану кераміку внесено до Репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства! Щиро радий, що ту велику роботу, яку ми проробили у Міністерстві культури, ще за мого керівництва, має тепер такий надзвичайний результат! Вітаю усіх, хто долучився до роботи над цим номінаційним досьє!“ Євгеній Нищук подякував усім, хто долучився до того, щоб українську кераміку включили до репрезентативного списку ЮНЕСКО. “Окремі вітання неймовірній пані Марії Гринюк, що нині перебуває на засіданні Юнеско і чия робота у підготовці номінації була надзвичайно важлива! До слова, щоранку п’ю каву з ексклюзивної чашечки з Косова авторства пані Марії! У листопаді 2018 після системної роботи Мінкульту і подачі дос’є – подарував такі усім своїм колегам по Уряду”, – з радістю повідомив ексміністр. www.poglyad.tv Читвйте також: ЮНЕСКО включила Одесу в мережу творчих міст
Довідка: Становлення гуцульської кераміки відбувалося у XV ст. і продовжує свій розвиток донині. Найвідомішою стала косівська кераміка, що отримала свою назву від місця її створення — міста Косова (Івано-Франківська область). Околиці Косова багаті на глину. Тож гончарство тут розвивалось з давніх часів. У багатьох селах Гуцульщини основним ремеслом було гончарство, що дозволило місцевим майстрам швидко розвинутись та набути свого особливого, унікального стилю. Цей стиль розвивався, утворюючи нові види техніки виготовлення та розпису. Гуцульські майстри виробляли горщики, глечики, миски, горнятка — весь необхідний домашній посуд. Але ужитково-декоративна кераміка, якою ми знаємо її сьогодні, зароджувалась десь наприкінці 18 — початку 19 століть. Це були здебільшого підсвічники та кахлі. Кахлеві печі косівського виробництва охоче ставилися не лише на Гуцульщині, а й у Румунії та Угорщині. Найдавніші косівські кахлі зберігаються у музеях Бухареста та Відня. Гончарні вироби оздоблювались поливянними малюнками різного виду: стилізованими зображеннями квітів, дерев, тварин (коня, оленя, ведмедя, птахів), різноманітних людських типів (мисливець, вояк, поштар, музика тощо), святих (найчастіше св. Юрій та св. Миколай). Нерідко на кахлях змальовували цілі побутові сценки.  Імена гончарів 18 ст. залишаються невідомими. А в першій половині 19 ст. знаними майстрами гончарної справи були: Іван Баранюк, Петро Гавришів, Петро Кошак, Олекса Бахметюк. Їхня творчість була і назавжди залишиться унікальним явищем у нашому народному мистецтві. Але на цьому гуцульська, зокрема косівська, кераміка не припинила свого.
Технологія виготовлення Розпис був важливою частиною роботи. Техніка виготовлення гуцульської кераміки — «ритування» або «гравіювання» — це розпис покритого білою глиною і підсушеного виробу. Після першого випалювання у гончарній печі на виріб наноситься розпис білою, зеленою, жовтою, рідше синьою фарбами. Виріб покривається прозорою глазуррю і випалюється вдруге. Така техніка є унікальною і єдиною у світі.
За нашого часу За останні десятиліття стрімко відроджуються традиції орнаментики давніх майстрів. В орнамент майстрів нині, як і в минулому, вплітаються рослинні елементи, а також зоображення птахів і звірів. Популярними стали сюжетні композиції, які відображають життя гуцульського народу. Мистецтво гуцульської кераміки дійшло до наших днів у незліченній творчості багатьох форм, орнаментів, технологічних засобів, що привело до утворення великої школи художнього розпису глини — однієї з найяскравіших перлин українського народного мистецтва.
У Косові традиції гуцульської кераміки з успіхом продовжують сучасні майстри-гончарі. У творчій майстерні «Дайте спокій», Ігор та Христина Троць проводять майстер-класи, під час яких охочі можуть відчути чарівну енергетику глини, створюючи за гончарним кругом бажану форму та спробувавши себе у розписі традиційної гуцульської кераміки. Відомі майстри:
• родина Рощиб'юків
• Цвілик Павлина Йосипівна
• Бахметюк Олекса
• Абашин Василь Олександрович
• Тим'як Марія Михайлівна
• Іван Баранюк
• Петро Гавришів
Сучасні майстри:
• Ігор та Христина Троць
• Роман та Людмила Якібчук
• Сім'я Трушик
| |
| Категория: Украина, туризм, бизнес | Просмотров: 555 | | | |
| Всего комментариев: 0 | |
