Путешествуй самостоятельно
У с. Тур’ї Ремети Перечинського району презентували туристичний маршрут. Від слів до справи там перейшли доволі ґрунтовно – з новими розвіданими локаціями, гастрономічними родзинками, велосипедними маршрутами, впорядкованими історичними фактами і місцевими легендами.
На Закарпатті у рамках розробки туристичного продукту чи розширення туристичних маршрутів важливим аспектом завжди був гастрономічний. Кожен регіон хоче похвалитися своїми смачними або оригінальними родзинками, і село Тур’ї Ремети не є виключенням.
Читайте акже:#TravelSmart маршруты по Украине
Хоча їхня родзинка – це доволі оригінальний делікатес, адже йдеться про часник, той самий – Турянський. І не думайте, що звичайний продукт з городини не може здивувати – Турянський часник вже давно смакують у ресторанах нашої області, Львова, Одеси, Києва, його продають у гастрономічних крамницях Закарпаття і Прикарпаття, у якості сувеніра везуть за кордон – Угорщину, Словаччину, Румунію, Італію, Францію, Великобританію тощо. Родина Симочко, наприклад, маринує часник та його молоді пагони, зокрема, з солодким та гірким перцем, брусницею, травами, готує настоянку часничанку, тушений тертий часник із різними доданками.
А ще часник перетворили на справжній брендований сувенір у парадному пакуванні.
Спробувавши часникових наїдків, туристам пропонують відвідати у Тур’ї Реметі унікальні локації, яких з кожним роком стає все більше, адже на території села тривають різноманітні дослідження.
Одне з таких досліджень виявило біля місцевої церкви старовинні поховання, датовані позаминулим століттям. Серед них – могила 5-річної Елізи Віндзор (1873-1878 рр.), чий батько був директором місцевого кінного заводу. Наразі відомо, що родина мала австрійське походження, а можливі зв’язки із літньою резиденцією англійських королів вивчає британський журналіст.
Загалом територія біля православної, а раніше греко-католицької церкви, доволі багата на цікавинки. Тут у середині ХІХ століття встановили перший у світі пам’ятник-барельєф листоноші – легендарному Федору Фекете, який свого часу проживав у Тур’ї Реметі. Життя листоноші по-своєму було героїчним і заслуговує на увагу й шану прийдешніх поколінь. Щоденно Федор Фекете долав пішки по 60 кілометрів шляху, розносив і поштуадресатам, і важливі документи на виробництво, і навіть гроші. Пам’ятники листоноші наразі встановлено не лише в рідному селі, але й у Перечині, а ще на його честь проходить Перечинський напівмарафон. До слова, його дистанцію планують продовжити до одного з урочищ у Турянській долині, тим самим відстань складе марафонські 42 кілометри. Окрім того, на батьківщині поштаря сподіваються віднайти справжній маршрут, яким той щодня носив пошту.
Сама церква Святого Михаїла, побудована ще у 1616 році, є унікальним архітектурним об’єктом – справжньою окрасою регіону.
Від об’єктів сакральних до інженерних близько одного кілометра. Там через річку Тур’я прокладений міст, яким щоденно курсують сотні водіїв і пішоходів. Більшість із них не знає історію мосту, який за своє «життя» змінював і призначення, і місце розташування.
«Цей міст виготовлений методом холодної кльопки. Датований він кінцем ХІХ століття, і на початку призначався не для людей та автотранспорту, а був залізничним. Тобто тут їхали потяги вузькоколійки, а люди річку переходили вбрід. Згодом, а саме десь на початку ХХ століття, міст став автомобільним. Є також інформація, яка потребує додаткового дослідження, що колись цей міст був переміщений. На сьогодні є ініціатива, яка буде втілена вже найближчим часом, щодо заснування тут, на місці колишньої вузькоколійки, веломаршруту. Користуючись досвідом Австрії, Німеччини, Польщі, будуть розчищені ділянки, що залишилися від старої залізниці, відстанню у 15-17 кілометрів. І на цих насипах з’явиться велосипедний маршрут «Від старого моста до старого моста», тобто від моста через річку Уж поблизу Перечина і до цього мосту через річку Тур’я», – розповів знаний закарпатський туризмознавець Федір Шандор.
Унікальний міст у Тур’ї Реметі вже цього року отримає офіційне ім’я – на честь Федора Фекети. По-перше, місцеві мешканці вважають, що їхній славетний земляк заслуговує на те, аби бути увіковіченим, по-друге, таке почесне наймення може уберегти міст від того, аби колись опинитися на пункті прийому металобрухту. Зараз вже виготовляються відповідні інформаційні вказівки і таблички, які з’являться по обидва береги річки біля мосту.
Туристичний маршрут, який презентували у Тур’ї Реметі, вже почали використовувати. А ще раніше село потрапило до словацького туристичного маршруту, й подорожуючі іноземці тут не є рідкістю. Зараз же з популяризацією нових локацій, розробкою додаткових велосипедних маршрутів туризм у Тур’ї Реметі перетвориться з транзитного на цільовий, адже у селі є, що подивитися і чим надихнутися. Втіленню таких планів сприяє реалізація проекту «Розробка концепції розвитку туристичних маршрутів с. Тур’ї Ремети», який розробила громадська організація «Тур’я-реметівська мрія». На сьогодні мрія потроху наближується до реальності, адже вийшла за межі написаних документів та кошторисів і прямує мальовничою Турянською долиною.
Автор: Катерина Ірха, 0312.ua
