Будинок, у якому жив археолог В. Хвойка - Всё о туризме в Украине
Вы вошли как Гость
Группа "Гости"Приветствую Вас Гость!
Четверг, 30.03.2017, 12:43
Главная | Мой профиль | Регистрация | Выход | Вход | RSS

Категории разделов

ЛЬВОВ, Львовская обл. [192]
Новые факты и события по достопримечательностям которые внесены в список всемирного наследия ЮНЕСКО, 1998 и многое другое
ПОДОЛЬЕ [53]
Винницкая, Хмельницкая, Тернопольская области
АР КРЫМ [490]
Новости Столицы и области [222]
Все туристические новинки Киева в одном разделе
Новости СЕВАСТОПОЛЯ [94]
Херсонес "Таврический"
Украина, туризм, ЕВРО 2012 [116]
информационный центр "Укринформ"
Новости ВОСТОЧНОЙ и юго-восточной Украины [137]
Харьковская обл., Донецкая обл., Луганская обл. Днепропетровская обл., Запорожская обл.
ЗАКАРПАТЬЕ, ПРЕДКАРПАТЬЕ [319]
край туризма, жемчужина туристической Украины. Добро пожаловать в Карпаты!!!
ВОЛЫНЬ [29]
POST Житомирской, Ровенской и Волынской обл.
Новости Южных областей Украины [129]
Самые горячие новости с жаркого Юга Украины (Николаевская, Херсонская, Одесская обл.)
БУКОВИНА [19]
Историческая область в Восточной Европе. В настоящее время северная её часть (Северная Буковина)составляет Черновицкую область Украины без Хотинского района
СЕВЕР УКРАИНЫ [51]
Сумская и Черниговская обл.
Новости ЦЕНТРАЛЬНЫХ обл. [33]
Кировоградская обл., Черкасская обл., Полтавская обл.
АВИАТРАНСПОРТ [45]
"Воздушные" Новости
Новости АРХЕОЛОГИИ [129]
Уникальные находки, древние памятники. События, которые меняют ход истории
КОНТРАБАНДА ИСТОРИКО-КУЛЬТУРНЫХ ЦЕННОСТЕЙ [32]
Работа украинской таможни по возврату ценностей, которые представляют собой потерянное культурное наследие

Наш опрос

Чего не хватает сайту
Всего ответов: 324

Календарь

«  Март 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031

Поиск

Форма входа

Яндекс.Погода 
 
 
 
 
НOВОСТИ САЙТА: 
 
- Памятники археологии Автономная республика Крым. Алушта Археологический комплекс "АЛУСТОН"-византийская сторожевая крепость:цитадель,базилика,храм,некрополь
 
- Cтатья, отчёт Рецепт отличного настроения на Новогодние праздники - ЗАКАРПАТЬЕ
 
- История и краеведение Пещерные комплексы, храмы, монастыри.КИЕВ Звіринецькі печери
 
- История и краеведение Церкви, костёлы, синагоги. Тернопольская обл. БУЧАЧ Покровская церковь,(Церква Святої Покрови опіки Матері Божої (1755 р.)
 
- История и краеведение Предкарпатье - ГУЦУЛЬЩИНА. Села Косівського району с.Соколівка
 
- Cтатья, отчёт Мыс Айа. Фотоотчёт
 
- ФотоальбомПРИРОДНОЕ БОГАТСТВО УКРАИНЫЛандшафный заказник "Мыс Айа"
 
- Cтатья, отчёт Тростянец - один день отличного отдыха
 
- История и краеведение 7 чудес Украины Кам'яні баби-кам'яна пластика від ІІІ тис.до н.е. - ХІІІ ст. н.е.
 
- Cтатья, отчёт Маленька подорож Заславськими руїнами
 

Будинок, у якому жив археолог В. Хвойка

Вул. Ігорівська, 9/1.
Замикає перспективу Ігорівської вул. на перетині її з Братською вул.
 
Збудований за проектом арх. В. Ніколаєва. Єдиний будинок, що зберігся від наріжної садиби, яка належала в кін. 19 - на поч. 20 ст. К. Сорокіній. Огорожа по Ігорівській вул. того ж часу, що й будинок. Двоповерховий, з підвалом, цегляний, у плані Г-подібний, планування коридорно-анфіладне. Композиція фасадів асиметрична, наріжжя будинку виділено розкріповкою і завершено декоративним наметом, не передбаченим первісним проектом. На розі розташовувався вхід до магазину (пізніше дверний отвір було перетворено на віконний І. Добре збереглося оздоблення фасадів і окремих інтер'єрів у стилі ренесанс. Є зразком житлового будинку 2-ї пол. 19 ст. на наріжній ділянці. У цьому будинку 1898-1914 з невеликими перервами (1908 - вул. Братська, 14; 1909 - вул. Іллінська, 1) жив Хвойка Вікентій В'ячеславович (1850- 1914) - археолог.

Чех за походженням. Викладав у київських гімназіях (з 1876). У 90-х рр. 19 ст. почав проводити археологічні розкопки, зокрема в Києві. 1893-1903 досліджував Кирилівську пізньопалеолітичну стоянку. 1894 проводив розкопки на г. Киселівці, 1896 - на Кирилівській вул. 1896 відкрив перші пам'ятки трипільської культури (4-3 тис. до н. е.) у Середній Наддніпрянщині. У 1899-1901 досліджував давньослов'янські пам'ятки. Відкрив нові археологічні культури, які за місцем розкопок одержали назви зарубинецької (2 ст. до н. е.- 2 ст. н. е.) і черняхівської (2-5 ст.), розробив прогресивну концепцію щодо автохтонністі (місцеве походження) слов'янського (і праслов'янського) населення Середньої Наддніпрянщини. На поч. 20 ст. вивчав пам'ятки східних слов'ян 7-10 ст., проводив археологічні розкопки на місцях давньоруських міст Білгорода і Витачева, городищ Старі Безродичі та Шарки. Йому належить ініціатива вивчення пам'яток українського середньовіччя у Чигирині. 1907-14 досліджував пам'ятки на Старокиївській горі. Автор понад 200 друкованих праць, значна частина яких створена 1898-1907. Один із засновників Київського міського музею старожитностей та мистецтв (1899). До останніх днів життя був хранителем археологічного відділу музею, основну частину якого складали його знахідки. У своїй квартирі вчений відкрив для широкої публіки музей старожитностей.

1967 на фасаді будинку на пошанування вченого встановлено гранітну меморіальну дошку із зображенням амфори (арх. М. Говденко)

Джерело: книга "Звід пам'яток історії та культури України"
Київ, Головна редакція зводу пам'яток історії та культури при видавництві "Українська енциклопедія" ім.. М. П. Бажана, 1999 р
 
 
 
 
 
  Більш детально про видатного археолога
 
 
Вікентій (Честослав) Вячеславович Хвойка прославився відкриттям Трипільської культури і відіграв велику роль у заснуванні в 1899 році Київського музею старожитностей та мистецтв.

Він народився в 1850 році в с. Семин на Ельбі, тепер Чехія, в старовинній шляхетській родині. У 1876 переїхав до Києва.

В 1893 році В.В.Хвойка провів свої перші розкопки – на Кирилівських висотах у Києві, де виявив палеолітичну стоянку з кістками мамонта, поселення неоліту та бронзового віку.

Проведені незабаром розкопки біля сіл Трипілля, Халеп’я, Верем’я, Жуківці, Щербанівка на Київщині підтвердили припущення В. В. Хвойки: в Україні відкрито нову неолітичну культуру, про що він оголосив у 1899 році на XI Всеросійському археологічному з’їзді в Києві.

Власне назва “трипільська культура” з’явилася у праці Вікентія Хвойки про розкопки поселень 1901 року біля міст Канева та Ржищева на Київщині.

Наукові доповіді В.В.Хвойки на археологічних з’їздах 1899 р. в Києві та 1905 р. в Катеринославі (нині Дніпропетровськ) започаткували наукове вивчення трипільської культури в Україні та інших країнах.

Яскраві матеріали розкопок В. В. Хвойкою трипільських поселень на Київщині та Е.Р. Штерна у Молдові на початку XX століття були не менш сенсаційними, ніж розкопки Трої та Мікен. Наукові висновки цих двох дослідників зробили переворот у звичних до того уявленнях людства про хід історії та центри світової цивілізації. Трипільські племена жили на території України в “домікенську” добу і мали високий рівень розвитку, пов’язаний з найдавнішим хліборобством.

В.В.Хвойка вважав трипільську культуру автохтонною. Її залишили пращури слов'ян — арійські племена, які були першими землеробами на теренах Середнього Придніпров'я. Вони мешкали на цій території упродовж тисячоліть і пережили всі численні переселення азійських та європейських племен, утримали “краї предків до сьогодення”.

Дослідник тоді вважав, що трипільці мешкали у землянках, ховали небіжчиків у супроводі численного інвентарю у складних глиняних спорудах, які потім спалювали, залишаючи по собі площадки. Він датував Трипільську культуру IV-III тисячоліттями до н.е. На його думку, “трипільська культура, що охопила собою майже половину Європейського материка, хоча й мала всюди один і той самий характер, але, завдяки своєму довгому існуванню і природним умовам... створила багато культурних центрів, які мали свої улюблені мотиви і свої форми...”

В. В. Хвойка висунув гіпотезу, згідно з якою “народ, що створив ці пам’ятки, не міг зникнути безслідно і був ніхто інший, як гілка арійського племені, котрій по праву належить ім’я протослов’ян і нащадки котрої й донині населяють південно-західну Росію”. Як ми знаємо, в часи Російської імперії південно-західною Росією називали Україну.

У праці “До питання про слов’ян” (1902) він заявляв, що у Середньому Придніпров’ї “з незапам’ятних часів протягом цілих віків жив осілий землеробський народ арійського походження, у якому я вбачаю тільки наших предків-слов’ян, і, крім того, вважаю його терен європейською прабатьківщиною”.

Вікентій Хвойка відіграв велику роль у заснуванні в 1899 році Київського музею старожитностей та мистецтв – тепер це Національний музей історії України. Він був першим хранителем його археологічного відділу.

До XI Археологічного з'їзду Вікентієм Хвойкою була підготовлена і відкрита виставка археологічних знахідок з території України, в тому числі з розкопок трипільської культури. Всього ним було досліджено на поселеннях Трипільської культури понад 500 об’єктів. Здобуті В. Хвойкою колекції, а також рукописні матеріали зберігаються та експонуються в Національному музеї історії України (Київ) та в Державному історичному музеї Москви.

В. В. Хвойка був дійсним членом 11 наукових товариств: Імператорського Московського археологічного товариства, Імператорського Одеського товариства історії та старожитностей, Київського товариства охорони пам’яток старовини та мистецтва; членом-співробітником Російського археологічного інституту в Константинополі.

 
Джерело: http://www.aratta.org.ua
 
 
назад                                       на головну
Вверх
Rambler's Top100

Copyright MyCorp © 2017 TURSON | Бесплатный конструктор сайтов - uCoz
 
При каком-либо использовании материалов или фото, обязательно указывайте ссылку с названием сайта "Украина, туризм и Вы"