Вы вошли как Гость
Группа "Гости"Приветствую Вас Гость!
Воскресенье, 24.09.2017, 12:39
Главная | Мой профиль | Регистрация | Выход | Вход | RSS

Категории разделов

ЛЬВОВ, Львовская обл. [192]
Новые факты и события по достопримечательностям которые внесены в список всемирного наследия ЮНЕСКО, 1998 и многое другое
ПОДОЛЬЕ [53]
Винницкая, Хмельницкая, Тернопольская области
АР КРЫМ [490]
Новости Столицы и области [222]
Все туристические новинки Киева в одном разделе
Новости СЕВАСТОПОЛЯ [94]
Херсонес "Таврический"
Украина, туризм, ЕВРО 2012 [116]
информационный центр "Укринформ"
Новости ВОСТОЧНОЙ и юго-восточной Украины [137]
Харьковская обл., Донецкая обл., Луганская обл. Днепропетровская обл., Запорожская обл.
ЗАКАРПАТЬЕ, ПРЕДКАРПАТЬЕ [319]
край туризма, жемчужина туристической Украины. Добро пожаловать в Карпаты!!!
ВОЛЫНЬ [29]
POST Житомирской, Ровенской и Волынской обл.
Новости Южных областей Украины [129]
Самые горячие новости с жаркого Юга Украины (Николаевская, Херсонская, Одесская обл.)
БУКОВИНА [19]
Историческая область в Восточной Европе. В настоящее время северная её часть (Северная Буковина)составляет Черновицкую область Украины без Хотинского района
СЕВЕР УКРАИНЫ [51]
Сумская и Черниговская обл.
Новости ЦЕНТРАЛЬНЫХ обл. [33]
Кировоградская обл., Черкасская обл., Полтавская обл.
АВИАТРАНСПОРТ [45]
"Воздушные" Новости
Новости АРХЕОЛОГИИ [129]
Уникальные находки, древние памятники. События, которые меняют ход истории
КОНТРАБАНДА ИСТОРИКО-КУЛЬТУРНЫХ ЦЕННОСТЕЙ [32]
Работа украинской таможни по возврату ценностей, которые представляют собой потерянное культурное наследие

Наш опрос

Чего не хватает сайту
Всего ответов: 328

Календарь

«  Сентябрь 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

Поиск

Форма входа

Яндекс.Погода 
 
 
 
 
НOВОСТИ САЙТА: 
 
- Памятники археологии Автономная республика Крым. Алушта Археологический комплекс "АЛУСТОН"-византийская сторожевая крепость:цитадель,базилика,храм,некрополь
 
- Cтатья, отчёт Рецепт отличного настроения на Новогодние праздники - ЗАКАРПАТЬЕ
 
- История и краеведение Пещерные комплексы, храмы, монастыри.КИЕВ Звіринецькі печери
 
- История и краеведение Церкви, костёлы, синагоги. Тернопольская обл. БУЧАЧ Покровская церковь,(Церква Святої Покрови опіки Матері Божої (1755 р.)
 
- История и краеведение Предкарпатье - ГУЦУЛЬЩИНА. Села Косівського району с.Соколівка
 
- Cтатья, отчёт Мыс Айа. Фотоотчёт
 
- ФотоальбомПРИРОДНОЕ БОГАТСТВО УКРАИНЫЛандшафный заказник "Мыс Айа"
 
- Cтатья, отчёт Тростянец - один день отличного отдыха
 
- История и краеведение 7 чудес Украины Кам'яні баби-кам'яна пластика від ІІІ тис.до н.е. - ХІІІ ст. н.е.
 
- Cтатья, отчёт Маленька подорож Заславськими руїнами
 

Кам’янець-Подільська фортеця

Камянець-Подільська фортеця входить до складу Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» у місті Кам’янець-Подільський. Об’єкти цього комплексу розташовані в старій частині міста, де зберігся дух середньовіччя. Своєрідність та унікальність його полягають у гармонійному поєднанні ландшафту і містобудівної структури середньовічного міста, в якому військові інженери, використовуючи чудові природні властивості, створили фортифікаційну систему, що не має аналогів у Європі… До творення неповторного архітектурного вигляду Кам’янець-Подільського у різні періоди його історії доклали майстерності архітектори й скульптори з Італії, Нідерландів, Вірменії, Польщі, Франції, Туреччини та ін.

Щоб зрозуміти, через що Кам'яниць був колись непідступною фортецею, треба уявити собі природне становище Кам'янецького замку й міста.


Річка Смотрич, коло якої лежить Кам'янець, тече глибоким річищем, що його боки часто виглядають наче сторчові стіни. У тій місцевості, де стоїть Кам'янець, Смотрич своєю течією утворює майже кільце: обтікає навкруги високої гори і, не доходячи до свого річища на кілька метрів, повертає і тече далі. На тому острові стоїть так званий "город” — старовинна частина Кам'янця. У тім місці, де Смотрич, обійшовши острів, ніби сходиться з своїм річищем, стоїть на розі, що утворюється двома ярами, Кам'янецький замок. З'єднується він з містом вузенькою смугою скелі, що на ній вимуруваний так званий Турецький міст подібний до стіни. І замок і місто захищені стрімкими берегами річки, ніби стінами. Ці стіни, утворювали природну фортецю, недосяжну за тих давніх часів, коли техніка стріляння не була ще добре розвинена й удосконалена.

Вважають, що за часів Київської Русі та Галицько-Волинського князівства тут вже існували дерев'яно-кам'яні оборонні споруди, які стали основою комплексу споруд, що формувався протягом тривалого часу. Послаблення Галицько-Волинського князівства внаслідок навали кочівників сприяло підвищеному інтересу до українських земель з боку сусідніх держав – Литви та Польщі.


У ХІV ст., коли місто стає значним ремісничім і торговим центром та отримує в 1374 році Магдебурзьке право, дерев’яні укріплення фортеці змінюються на кам'яні. Літопис приписує відбудову фортеці литовським князям Корятовичам, які правили Подільським князівством у 60-90-х рр. ХІV ст.

У слідстві чвари між спадкоємцями після смерті литовського князя Вітовта , на тривалий час Кам‘янець переходить у володіння Речі Посполитої (1434 – 1793), з невеликим тимчасовим проміжком входження до складу Османської імперії (1672 – 1699). У цей період фортеця набуває величезне стратегічне значення, стаючи центром польського воєводства і набуваючи статус королівського міста.

У період польського панування замок набуває свого закінченого вигляду завдяки численним модернізацій, головною з яких була перебудова замку в 1621 році під керівництвом інженера Теофіла Шомберга для пристосування його до артилерійської обороні.


В 1672 році місто Кам'янець-Подільський, як і все Поділля, захопили турки. Вони відновили зруйновані укріплення, але ніяких значних споруд у комплекс укріплення не внесли. В зв'язку з тим, що тут містився турецький гарнізон, фортецю і міст у народі почали називати "турецькими".

У 1793 році Кам‘янець – Подільський офіційно було приєднано до Російської імперії, а в 1795 році став центром Подільської губернії. Після закінчення російсько – турецької війни (1809 – 1812), коли кордони Росії значно розширилися на південь, Кам‘янець – Подільська фортеця втратила своє оборонне значення і виступала в якості виправного закладу.

Перша світова війна знову нагадала фортеці про її військове призначення – в Кам‘янці знаходився штаб Південно – Західного фронту Росії.

Під час Громадянської війни (1917 – 1923) у Кам‘янці багаторазово змінювалася влада: українські націоналістичні, більшовицькі, німецько – австрійські війська змінювали один одного. На нетривалий термін (лютий 1919 – листопад 1920) Кам‘янець – Подільський навіть став столицею України після того, як Директорія й уряд УНР капітулював з Києва.

У 1928 році Стара фортеця була оголошена державним історико – культурним заповідником.

Завдяки неприступності, створеної спільним зусиллями людини і природи, за Кам‘янець – Подільської фортецею з середньовіччя закріпилася репутація "побудованої рукою Бога”.


Схема фортеці (Експлікація):

 1 - Папська (Кармалюкова) башта;

 2 - Башта Ковпак;

 3 - Тенчинська башта;

 4 - Ляська (Біла) башта;

 5 - Денна башта;

 6 - Нова (Велика) західна башта;

 6a - Мала західна башта;

 7 - Башта Рожанка;

 8 - Комендантська башта;

 9 - Лянцкоронська башта;

 10 - Нова східна башта;

 11 - Водна башта;

 12 - місцезнаходження башти Чорної, під уламками якої загинув Ю. Володийовський;

 13 - Боргова яма;

 14 - залишки фундаменту замкового костьолу Св. Станіслава, підземна галерея;

 15 - Північний бастіон;

 16 - Південний бастіон;

 16a - залишки бастіону Св. Ганни.

Центральна частина фортеці, її ще називають Старий замок, складає замкнутий неправильний чотирикутник кріпосних стін площею 1,5 га з одинадцятьма вежами по периметру.

Перша ліворуч від входу у фортецю гранчаста вежа була споруджена в 1505 – 1515 рр. на третю частину данини Св. Петра, надіслану Папою Римським Юлієм II. На початку XIX століття саме в цій вежі тричі був ув‘язнений ватажок селянського руху Устим Кармелюк. Особливістю вежі є її архітектура: 1 – 2 яруси в перерізі – квадрат, 3 – 4 – восьмигранник, 5 – циліндр.

Далі височить вежа Ковпак (конц XIV ст. – початок XVI ст.), яка побудована у формі циліндра з конусним дахом. Вона була значно модернізована у 1544 році, коли був укріплений фундамент, оштукатурені фасади, прохід всередині стін замінений на зовнішній з північного боку. Під час турецько – польської війни (1672 – 1676) башта була значно зруйнована і до наших днів дійшла висотою лише 22 м.

Тенчинська вежа. Найменування цієї вежі, побудованої на початку XV століття, пов‘язують з перебування в Кам‘янці краківського каштеляна (адміністратор замку, що відповідає за його безпеку й нормальне функціонування) Яна Тенчинського. Архітектурної особливістю Тенчинської вежі є її розташування – на три чверті поза межами Старого Замку.

Для підвищення безпеки у XVIII з боку замку башта була засипана практично до четвертого ярусу, а зараз піднімається на 21 м.

Четверта ліворуч від входу циліндрична чотирьох ярусна вежа (початок XV ст.) має назву Ляцька (Біла) вежа. Таку назву вона отримала за зберігання єпископських цінностей. Назва ж "Біла” пов‘язане з фізичними властивостями цієї башти – в її кладці домінує білий колір. Цікавою особливістю архітектурної вежі є напис над дерев‘яними дверима на латині "Вірний друг більш рідкісний над фенікса”.

Денна башта - найстаріша вежа (XII – XVI ст.), яка являє собою в периметрі прямокутник з безліччю бійниць. Вона служила основним стратегічним спостережним пунктом замку, для чого на її вершині встановлювалася дерев‘яна надбудова, і трампліном для доставки знарядь на верхній ярус Нової башти.

Основною архітектурною особливістю цієї башти є відсутність даху.

Нова вежа (Велика) прибудована із зовнішнього боку замку. Це найбільша башта замку (1544), маючи в периметрі пятиграннік, була побудована за останнім на той час правилам оборонного мистецтва І. Претферсом для захисту основного спостережного пункту (Денної башти) і основного захисту замку з південного заходу, для чого під час бойових дій на неї закочували знаряддя.

Башта повністю знаходиться за межами фортеці і має з нею лише загальну стіну, що розширювало можливості маневрів у момент ведення бойових дій захисниками фортеці.

Мала Західна вежа, покликана підсилити обороноздатність замку із заходу, була зведена І. Претферсом на ряду з Великою вежею. У тандемі вони забезпечували надійний захист однією з найслабших стін замку, що й обумовило їх практичне з‘єднання, що становить практично ще одну зовнішню стіну.

З півночі (праворуч від входу в замок) підступи до фортеці захищають: Чорна вежа та Лянцкоронська вежа.

На стіні Чорної вежі, вона ще має назву Нова Східна вежа, висічено латинський напис "1544, Боже, тобі єдиному хвала. Йов Претвеч, архітектор”, що вказує значення цієї вежі, як останньою оборонної перешкоди при вході в замок. Символом цього є вмуровані в стіну два ядра. За своє життя ця п‘ятикутна башта з шатровим дахом побачила чимало битв, її не раз реставрували. Найбільш тяжкий шкоди вона зазнала 26 серпня 1672, коли в її надрах начальником замкової артилерії Геклінгом був підірваний пороховий склад на знак протесту проти капітуляції фортеці перед турками; жертвами стали 500 захисників фортеці.

Архітектурної особливістю башти є колодязь глибиною 40 м з дерев‘яними колесами, діаметр яких становить 4,5 м, для підйому води.

Лянцкоронська башта  - циліндрична башта (початок XVI ст.), що знаходиться поруч з Чорною праворуч від входу в замок, була зведена на кошти Яна Ляського (1456 – 1531) – примаса Польщі (голова єпископів країни), про що свідчить його кам‘яний герб "Кораб” на південному фасаді: корабель під вітрилами з єпископською митрою.

Спочатку башта була надбрамної – на першому ярусі через неї проходив шлях до Кам‘янця, а другий ярус – з‘єднував з Чорної вежею і мав вихід на стіни. Але після часткового руйнування вході турецької облоги 1672 була перебудована І. Претферсом.

Особливістю архітектури Лянцкоронської вежі є виступаючий верхній ярус з червоної цегли зі конусом-куполом, який значно поступається йому за діаметром . Зараз висота вежі становить 15 м.

Комендантська вежа. Невелика сіра циліндрична башта (початок XVв.) з конусним дахом, яка вбудована в північну стіну і нависає над господарськими будівлями. Вона виступала в якості оглядового майданчика для начальника гарнізону, а бійниці призначалися для додаткового захисту дороги до міста. Висота вежі над рівнем землі становить зараз 9 м.

Вежа Рожанка. На пам‘ятній таблиці північно – східній вежі (третя праворуч від входу) написано "Башта Креслава, Біскупа Владиславський, який власними засобами закінчив будівництво замку 1505”, що датує закінчення будівництва первісного кам‘яного замку на кошти єпископа Креслава з Курозвенок у 1505 році.

Назва башти за однією з версій походить від українського слова "наріжна” (зовнішня), що обумовлено особливостями її будови: три чверті площі знаходяться за зовнішньою стіною замку. Високий шпиль над виступаючим п‘ятим ярусом з червоної цегли – ось відмітна ознака цієї вежі.

Винесена за межі фортеці Водна башта служила основним джерелом води при облозі, чому сприяло її розташування – у каньйоні на березі р. Смотрич під прикриттям батарей фортеці. Від башти був проведений тунель до башти Рожанка, інформація про який була лише у коменданта фортеці.

У XVII ст. для підвищення обороноздатності фортеці Т. Шомберг розробив, згідно з останніми досягненнями голландського фортифікаційного мистецтва, і втілив у життя проект Нової фортеці, що складається з Північного і Південного бастіонів. Оборонні споруди Нової фортеці складаються з системи укріплень, валів і ровів, які з‘єднувалися зі Старим замком засобом підвісного мосту. Всередині валів розташовувалися приміщення військового призначення (казарми, склади).


Схема фортеці:

 А. Нова фортеця.

 В. Старий замок.

 С. Замковий (Турецький) міст.

Пізніше всередині Нової фортеці були споруджені південний (К. Дальке) і північну (С. Завадський) двори.

В своєму сучасному вигляді до складу Кам’янецької фортеці входять одинадцять башт. Нова фортеця збереглася набагато гірше Старої, що імовірно пов‘язано з помилкою при проектуванні (її висота перевищувала висоту Старої фортеці тому її частково розібрали). У підземеллях Замкового комплексу відкрито експозиції, що відтворюють сторінки його історії. У західному бастіоні реконструйовано панораму оборони замку 1672 р. підчас турецької навали. У східному бастіоні розміщено експозицію, присвячену історії легкої метальної зброї на Поділлі, де оглядач може вистрілити з арбалета, відчувши себе середньовічним воїном. До нашого часу збереглася система ходів і казематів.

У дворі Старої фортеці ліворуч від входу є цікавий об‘єкт – боргова яма з муляжем боржника. У колишні часи в неї саджали злісних неплатників податків, а зараз кидають монетки, щоб ніколи не мати боргів.

Сьогодні, за попередньою, домовленістю, можна стати учасником нічної театралізованої екскурсії Старою фортецею. Екскурсію у вежах (баштах) і підземеллях фортеці проводить кам’янецький «староста» та його «свита», які цікавими розповідями, піснями, танцями не лише знайомлять екскурсантів з історією замку та озброєнням, а й створюють неповторне відчуття подорожі у часі. Відвідувачі фортеці мають змогу поїздити верхи на конях, постріляти з арбалетів та луків, власноруч викарбувати пам’ятну монету.

З 2005 року в Кам'янець-Подільська фортеця слугує військовим майданчиком для військово-історичного фестивалю Європейського рівня  "Terra Heroica". На зміну "Террі Героїці" прийшла "Земля героїв", теж присвячена XVII століттю.

Підчас фестивалю старе місто перетворюється на справжнє карнавальне шоу з середньовічнім відтінком, туристи мають змогу побачити справжні військові табори, муштри та побут армій 17 ст., виступ кобзарських цехів України та зарубіжних діаспор; історичні танці, вуличні театри та феєрії; фестиваль Козацькі забави, виступи клубів бойового гопака, дзвін козацьких литавр, залпи мушкетів та гармат, і багато іншого, потанцювати на середньовічних вулицях старі та забуті танці.

Завдяки архітектурному ансамблю будови та мальовничому розташуванню Кам’янець-Подільска фортеця була задіяна у зйомках багатьох відомих фільмів, таких як "Тарас Бульба”, "Устим Кармелюк”, "Балада про доблесного лицаря Айвенго”, "Небезпечно для життя!”, "Циганка Аза” тощо.

 

Джерела:

1.     http://7chudes.in.ua

2.     http://museum.k-p.km.ua/

3.     http://nashgorodok.km.ua

4.     http://thisisukraine.org

5.     http://zabytki.in.ua

6.     http://uk.wikipedia.org

7.     http://kampot.org.ua

Вверх
Rambler's Top100

Copyright MyCorp © 2017 TURSON | Бесплатный конструктор сайтов - uCoz
 
При каком-либо использовании материалов или фото, обязательно указывайте ссылку с названием сайта "Украина, туризм и Вы"