Сутківці руїни замку (XІV - XVІ ст.)

с. Сутківці, Ярмолинецький район, Хмельницька область

Село Сутківці розташоване в глибокій долині річки Ушиці, на відстані 6 км східніше від містечка Ярмолинець, яке треба відвідати по дорозі на Кам'янець-Подільський за додатковими враженнями від пам'яток архітектури та їх історії.

За переказами, назва села походить від місцевого діалекту «сутки», що означає вузьку стежину, прохід, коридор між горбами, горами.

До народної етимології належить місцева легенда, яка розповідає, як ішов чоловік полями, оглядаючи місцевість та розмірковуючи, як назвати таку місцину. Подумавши трохи, склав частини двох слів докупи й вимовив: «сутки» й «рівці», отож хай і зветься це місце «Сутківці».

Наполеон Орда. Сутківці

Село виникло у вузькій улоговині серед вапнякових скель, що дало змогу населенню ще з давніх часів перетворити його на неприступну фортецю у південо-західній частині Поділля. Сутківці вперше згадані в історичних документах 1407 року.

В 1407 р. король Ягайло надав цю місцевість лицареві Ходькові "за вірну службу на віки вічні йому i його дітям і його потомкам". Внук цього Ходька, Федір, став протопластом роду Сутківських, оселившись тут і вибудувавши замок.

Остаточну форму надав замку у 1623 р. Олександр Балабан, одружений з останньою представницею роду Сутківських - Варварою. Фортеця проіснувала близько трьохсот років, а у XVIІ ст. була зруйнована, після чого не відбудовувалася.

Замок стояв на горі, що виходить хребтом над долиною ріки Ушиці. Площа замку-квадратна, невелика, сторона квадрату-50 м. На чотирьох кутах замку були п'ятигранні башти, сполучені мурами, товщина яких сягала 3,5 м. 3 двох боків замку було стрімке узбіччя, а з інших двох, де йшов гребінь гори, викопано рови. Оборонність замку підвищувало поєднання із Покровською церквою-фортецею, що стояла край села.

До наших чаcів збереглася тільки одна із потужних башт замку. Решту навколишні мешканці потихеньку розібрали на будматеріал.

Цікаві факти:

1775 року в Сутківцях перебував відомий містик, масон, окультист, розвідник та інтриган – граф Джузеппе Бальзамо (1743-1795), відомий як Каліостро. Він гостював у власника села – Тадеуша Граб’янки (1740-1807), також, ясна річ, масона та прихильника таємничих практик. Зокрема, Граб’янка мав плани перезаснувати Річ Посполиту як федерацію Польщі та України. Цей проект він називав «Республіка світла». Каліостро навіть написав для цієї «республіки» конституцію, а для місцевої масонської ложі, очолюваної Граб'янкою, розробив ритуал «Непереможного Скіфського Сонця», головним артефактом під час якого була величезна скіфська прикраса, викопана з одного з курганів. Й перший ритуал пройшов саме у Сутковецькому замку.

фото: kontrakty.ua

Крім того, ця місцевість також є памяткою археології місцевого значення - поселення черняхівської культури, яка є найяскравішою культурою не лише України, а й усієї Східної Європи римського часу.

Вона охоплює величезну територію, що включає більшу частину сучасної України (за винятком північних районів у лісовій зоні та степових областей Лівобережжя), Молдову, а також східну Румунію (її тут називають "культура Синтана де Муреш") і західні частини Курської та Бєлгородської областей Росії (рис. 11).

Першим дослідником черняхівської культури був В. В. Хвойка, який у 1899—1901 pp. провів розкопки могильників у селах Черняхові та Ромашках на Київщині. Один із цих могильників і дав назву новій культурі.

Як дістатися?

GPS координати: 49.17707825 26.92708206

З Києва можна дістатися поїздом (№ 769, 139), виходити треба на станції Ярмолинці, потім пересісти на автобус до Сутківців.

Через місто проходить шлях національного значення Н03 (Житомир - Чернівці). Сутківці знаходяться в 7 кілометрах від районного центру, покажчик допоможе вам знайти дорогу до замку.

Де знайти проживання під час подорожі?

Наближчий готель за 30км від с. Сутківці у м. Дунаївці.

Забронювати його зручно використовуючи міжнародну систему бронювання booking.com

 

Що подивитися крім руїн замку та чудових краєвидів?

Покровська церква-фортеця (1467) — унікальний зразок архітектури XIV—XV століть, який не має аналогів за своїм архітектурно-планувальним рішенням